Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив дані про ставлення громадської думки до трансформації вищої освіти. Реформи тривають не перший рік; учні, студенти та батьки вже й притомилися від них, а на черзі нові зміни. Середня школа повертається до дванадцятирічки.

Втім, не все так непевно. За словами директорки фонду Ірини Бекешкіної, зустрічаючи нововведення з осторогою, громадськість усе таки міняє свою думку, якщо ці зміни приносять позитивний результат. Наприклад, так було із введенням зовнішнього незалежного оцінювання, замість традиційних шкільних екзаменів. Опитані відзначали рівні умови  учасників ЗНО, стимул старшокласників до навчання, крок до справедливості на державному рівні та зниження корупції  при вступі до вишів.

Зате ідею скасувати заочну форму навчання більшість не сприймає. Чимало опитаних сьогодні саме так здобувають вищу освіту. Не меншає і тих, хто ще має намір навчатися заочно.

Володимир Ковтунець, перший заступник міністра освіти та науки,  розповів про заплановане ЗНО і у вищій освіті, наприклад, для відбору вступників у магістратуру. З ліквідацією позаконкурсного вступу гроші державою виділятимуться не університету, а «йтимуть» за студентом – в обраний ним навчальний заклад. Така система створює серед вишів здорову конкуренцію. Більшість опитаних погоджуються з думкою, що університетів забагато і їх необхідно скоротити – наприклад, об’єднуючи.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій зазначив: сертифікати попередніх років будуть дійсними і цьогорічного вступного сезону. Абітурієнт може пройти ЗНО ще раз, але скористатися тим сертифікатом, у якому більше балів.

Прогнозовано, що у зовнішньому оцінюванні візьмуть участь 250-260 тисяч випускників. Це дещо менше, ніж у минулі роки. Можливо, даються взнаки «демографічні ями» попередніх десятиліть?