Революція гідності: хтось пишається, хтось дратується

Національний музей Революції гідності та Український інститут національної пам’яті презентували результати соціологічного дослідження про ставлення українців до подій на Майдані 2014 року. Три роки тому таке опитування вже проводили, і нині кількість українців, котрі підтримують український спротив, помітно зросла, що не може не тішити.

Разом з тим залишається прошарок людей, які не впевнені чи потрібна була революція і чи мала вона сенс. Песимістично налаштованих респондентів з числа опитаних нарахували 22 відсотки.

Не тішать і результати полеміки: об’єднав чи розколов Євромайдан країну? На жаль, 41% українців вважають, що події Євромайдану розкололи державу, тоді як ще три року тому подібних «євроскептиків» було менше – лише 36%.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, коментуючи результати опитувань, зауважив, що попри деякий песимізм, українське суспільство все ж має імунітет до дискредитації досягнень Майдану. Експерт наголошує, суттєво вплинули на громадську думку президентські та парламентські вибори, які відбулися у період між соціологічним дослідженням 2018-го та опитуванням грудня 2020 року. Втім що то був за вплив – не пояснив. «Зате ротація у найвищих ешелонах української влади і її вплив на розуміння та наслідки Революції гідності недвозначні», – переконаний директор Центру стратегічного розвитку території Андрій Орлов. Чинна влада прямо причетна до того, що відчутна частина опитаних українців вважають Революцію гідності державним переворотом, переконаний експерт. Таку позицію висловили 20% опитаних респондентів – на 3% більше, ніж у 2018 році.

Очевидно, це все ще наслідок елементарної непоінформованості суспільства. І деструктивної дії ворожої антиукраїнської пропаганди. Вже роками тягнеться сумна епопея зі спорудженням у центрі Києва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності. За зволіканнями слідчих, судовою тяганиною, анемічністю влади реальні терміни будівництва меморіального комплексу з кожним роком усе глибше занурюються в туман. От і гадаймо, хто нині з усіх сил противиться створенню повноцінного інформаційно-просвітницького і науково-дослідницького майданчика – для збереження правдивої історії революційних подій зими 2013 – 2014 років і вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні.

Коментар до Революція гідності: хтось пишається, хтось дратується

  1. Кузьма Матвіюк сказав:

    Я читач газети «Грінченко-інформ», в ній знаходжу актуальні і цікаві матеріали. Зокрема, мене зацікавив матеріал Дарини Кривохатько від 17.03.2021 року про Революцію Гідності. Сам я перебував на Майдані з 24.11.2013 року і до квітня 2014 року. Займав посади не високі – розчищав сніг, наповнював мішки мерзлою жужелицею, якими мурували барикади, палив у бочках тощо. Весь час я знаходився на 4-ій барикаді («Козацький редут»). Не знаю Майдану «зверху», але знаю «знизу», тож хочу додати до матеріалу Дарини Кривохатько і свою думку чи бачення.
    Всім відома поговірка «Не важливо хто говорить – важливо, що говорить». Однак сьогодні, коли комунікації вседосяжні і всеохоплюючі, а позитивно схвалені суспільством принципи (вартості) всім добре відомі, то новим авторам приходиться свої думки «підганяти» під загально прийняті принципи, або викривляти їх. Ось тут вже доречна буде друга поговірка: «Не важливо про що говорить, важливо хто говорить». Так, у публікації Дарини Кривохатько йдеться про 22% громадян, які негативно ставляться до Революції Гідності. Тут варто дивитись «хто говорить». А говорять представники 5-ої колони, які постійно говорять проти України, обирають того, хто проти України. Щоб не зробили чи запровадили українці – все не так, якщо тільки запроваджене не повертає їм панівного становища.
    41% вважають, що Майдан «розколов» українське суспільство. Сюди входять 22% попередніх, і додаються вже патріоти «диванні», які наведуть очевидні факти «розколу», і яким не можна довести, що нікому не потрібна така єдність, яку здійснив Вовчик, проковтнувши Бабусю і Червону Шапочку. Сюди ще можуть входити активні учасники Революції Гідності, які разом з усіма її здійснили, а в процесі боротьби вони заздалегідь самі визначили собі плату – державні нагороди пільги, посади… Не отримавши їх, вони почали паплюжити Майдан і після майданівську владу . Не рідко вони це роблять дошкульніше за 5-ту колону – за отих 22%
    Кузьма Матвіюк
    місто Хмельницький.
    10.04.2021р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company