Один експерт оце закинув в Інтернет «страшилку». Мовляв,  білорусько-російські навчання «Захід-2017» завершаться військовим ударом по Україні. З території Білорусі, за напрямком Рівне–Хмельницький.  Росія, мовляв, проб’є коридор до своєї Придністровської республіки і візьме Україну в кільце.

Фантастика? Мабуть… Але ще кілька років тому і загарбання Криму, і війна на Донбасі були куди неймовірніші на вигляд. Про ймовірність прориву на Придністров’я  цілком серйозно говорив і колишній командувач Сухопутних військ Польщі Вальдемар Скшипчак.

У спільних навчаннях «Захід-2017» беруть участь понад десять тисяч військових, причому сім тисяч – білоруських. Навіть такими «об’єднаними» силами  Україну не розчахнути. Але, знаючи уміння російських військових маскуватися під самооборону і «ввічливих чоловічків», чи дасть хто гарантію, що в Білорусь їх зайшло лише три тисячі? Крім того, до наших північних кордонів додатково стягнули масу бойової техніки. Та чи повернеться вона після навчань на місце попередньої дислокації? Отож, північний напрямок, який до останнього часу ми вважали відносно безпечним, потребуватиме особливої уваги. А це нове навантаження на наші Збройні сили, відволікання частин і техніки з інших напрямів.

Жодних сумнівів:  навчання в Білорусі – то передовсім погрозливе кивання російським пальцем у бік НАТО і ЄС. Владімір Путін сікається до європейського горла, щоб видушити послаблення санкцій. Сподіваючись і на помічні протиріччя між Європою і США та між  країнами Євросоюзу. І доти західний оркестр не завжди грав злагоджено, а тепер, коли з’явився таємний диригент, фальшивих нот побільшало. Захід сьогодні не тільки не поспішає  допомогти нам зброєю, а погоджується на продовження антиросійських санкцій з усе чутнішим скрипом.

Путін не раз аж піною стікав про те, що Україна – штучна держава, що якусь частину території, мовляв, «дали ми, росіяни», якусь – західні країни. І якщо Росія «поверне» свою «частину», то що, мовляв, залишається нашим сусідам? А тому встигайте, ті, хто за Карпатами, хапнути і «свої» «ісконні» шматки України, а то ті знову дістануться сталінським… чи то пак – путінським «визволителям».

Маячня? Якби ж то. Нагадаю, ще на початку російського нападу на Україну, виступаючи 18 березня у Держдумі, неофіційний глашатай Кремля Владімір Жіріновскій запропонував Польщі, Румунії й Угорщині «взяти під свій контроль» західні області України, а натомість український Схід має відійти Росії. «Я вважаю, настав час не тільки російські землі повернути під російський прапор, що природно, але і західні землі України – вони були в період сталінського режиму правильно приєднані до Радянського Союзу, щоб зупинити німецькі армії подалі».

Прикметно, що пізніше  Жіріновскій відправив навіть листи до урядів зазначених країн з пропозицією розділити Україну. Румунії та Угорщині мали б відійти Чернівецька і Закарпатська області, а Польщі думський блазнюк щедро «прирізав» Волинську, Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську і Рівненську області. Подібне ми не раз чули і від представників праворадикальних партій наших найближчих сусідів.

Якщо Росія наважиться на «молдовський прорив», якщо він, крий Боже, вдасться, то бабця-Європа вклякне перед розбитими ночвами – старою-новою політикою мирного догоджання черговому біснуватому фюреру, якому, бачте-но, забандюрилося перекраяти кордони Європи. Тектонічні процеси, що почнуться на континенті, будуть таким глибокими, а інтереси деяких країн такими великими і досяжними, що домовитися вже ні про що не вдасться. Хіба – про новий світовий порядок. В якому Україні приготована кончина.

Врахуємо, що Владімір Жіріновскій посідає у російській Держдумі посаду віце-спікера, тож його листи про шматування України можна вважати цілком офіційною пропозицією. Давно говорять: що у Путіна на умі, те в Жіріновского на язиці.

Сьогодні спільні військові навчання у Білорусі не єдині для Росії. Кількома днями раніше російський флот в окупованому Криму тренувався пускати крилаті ракети. На Уралі війська радіоелектронної боротьби вчилися знешкоджувати засоби противника за чотири тисячі кілометрів. Майже сім тисяч артилеристів маневрували на полігонах Далекого Сходу і Західного Сибіру. Командно-штабні навчання на Кубані провела 49-та російська армія.

В Білорусі і Росії запевняють: їхні навчання, мовляв, носять оборонний і антитерористичний характер. На них навіть запрошено спостерігачів з деяких країн НАТО. Український військовик, генерал-лейтенант запасу професор Ігор Романенко в інтерв’ю одному з інтернет-видань назвав таке запрошення ширмою. «Згадайте, як у 2008 році російські війська провели навчання, завершили формування необхідного їй угруповання, після чого, без попереджень, Грузія зробила «напад» на Росію. Після цього була анексія частини грузинської території… А в 2014 році відбулися навчання «ввічливих чоловічків»…  Потім Україна «напала» на Крим, віддавши після цього півострів, однак, як виявилося, і цього було недостатньо, тому внаслідок нападу Київ віддав ще й шматок  Донбасу».

«Старші пальці, як виделці», кажуть про загребущі руки. Та не все кремлівському плюгавому кошаку Масляна. Можна, звісно, тими «виделцями» на всенький світ люто кивати, можна і в чужі двері безпардонно їх пропхати, але – до урочної пори, до судного часу. Хряснуть колись ті двері одним махом – і од пазуристих лаписьок новітнього «собіратєля зємєль» тільки чвиркне.