25 листопада у багатьох країнах світу розпочалася кампанія «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства». До неї приєдналася Україна. У містах країни пройшли тематичні акції. Зокрема, більше сотні студентів-грінченківців взяли участь у флешмобі «Розірви коло насильства», організованому Фондом народонаселення ООН в Україні – UNFPA.

Столичний Парковий пішохідний міст, на якому проходила акція, запалав помаранчевим – символічним кольором протидії насильству. Учасники заходу скандували гасла, співзвучні назві флешмобу.

– Марафон «16 днів проти насильства» – важливий для України. – зазначає заступниця директора Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Катерина Балабанова. – Багато українок, на жаль, не впевнені у собі, зневірені, мають низьку самооцінку. Кожна людина заслуговує на щасливе життя без насильства, а наші жінки не почуваються у безпеці, проблему замовчують, соромляться говорити про насильство відкрито.

Про що говорить статистика?

Щороку в Україні зазнає фізичного та сексуального насильства близько мільйона жінок, а звертаються до поліції лише кожна десята. 2018 року до Національної поліції надійшло понад 115 тис. звернень про домашнє насильство, з них 1418 – від дітей. За рік було відкрито 1029 кримінальних проваджень, за якими 783 особи визнано винними у здійсненні кримінального злочину, пов’язаного з домашнім насильством.

Водночас, кожний п’ятий українець вважає, що має право побити жінку, якщо вона зрадила. А кожна п’ята українка переконана, що в деяких випадках заслужила насильство.

За даними Фонду народонаселення ООН, організації «Ла Страда Україна» та Женевського центру демократичного контролю за збройними силами, 38% суддів і 39% прокурорів вважають домашнє насильство «приватною справою». На думку 59% правоохоронців, більшість повідомлень про домашнє насильство є неправдивими. Для 84% поліцейських у цьому конфлікті важливіше примирення, а не покарання. Майже дві третини правоохоронців вважають, що багато жертв зґвалтування самі в цьому винні.

Що каже закон?

Як свідчить Організація економічного співробітництва та розвитку, сучасне законодавство захищає українок лише на 25%. До 2019 року в Україні насильство у сім’ях взагалі вважалося адміністративним правопорушенням. Закон щодо протидії домашньому насильству, який передбачає кримінальну відповідальність, ухвалено ще 2017 року. Проте остаточно він набув чинності тільки у січні 2019-го. Відповідно до нього, домашнє насильство – це дії фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, скоєні в родині чи в межах місця проживання, які призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнім насильством також вважається погроза вчинення відповідних діянь. Тепер злочинцю, який вчинив дії будь-якої форми домашнього насильства, загрожує обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі до 2 років. До того ж суд може накласти низку обмежувальних заходів на особу, котра здійснила чи підозрюється у вчиненні побутового насильства. Наприклад, обмежити спілкування з дитиною, заборонити спільно проживати з потерпілою особою або наближатися до неї на визначену відстань.

Розірви коло насильства

Інформаційна кампанія «Розірви коло», що має на меті зміцнювати національні механізми запобігання і реагування на ґендерно зумовлене насильство, реалізується у дванадцяти областях України – за підтримки урядів Великої Британії, Канади та Естонії.

«Ці 16 днів – з 25 листопада по 10 грудня – можливість для кожного долучитись до цього міжнародного руху і разом з нами виступити за припинення ґендерно зумовленого насильства та проти його толерування в нашому суспільстві!» – пише у фейсбук UNFPA.

Чому саме цей період?

– Дати початку та завершення акції створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства та дії щодо захисту прав людини, – пояснює Катерина Балабанова. – Майже кожен день від 25 листопада до 10 грудня означений фактами та аргументами про різні форми насильства (у громадській чи приватній сферах).

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.

5 грудня – Міжнародний день волонтера.

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Трохи історії

День початку акції, 25 листопада, має передісторію. Дату обрано у пам’ять про сестер Мірабаль – домініканських політичних активісток, котрі протидіяли ґендерному насильству. 25 листопада 1960 року троє з чотирьох сестер (Марія-Тереза, Патрія, Мінерва) і Руфіно де ла Крус вирушили на побачення зі своїми чоловіками, яких укотре заарештував режим диктатора Трухільйо. Дорогою додому після побачення їх чекала засідка. Співробітники секретної поліції по-звірячому забили палицями сестер, а їхні тіла скинули в урвище. Там їх і виявили місцеві жителі. Через шість місяців диктатор поплатився за свої злодіяння життям.

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.