Україна ухвалила й запровадила в дію Закон «Про лобіювання», одну з ключових вимог Європейської комісії для вступу до ЄС. З цієї нагоди в Укрінформі організували брифінг, відкриваючи який, керівниця комунікацій Національного агентства з питань запобігання корупції Ірина Постова, назвала закон «історичним». Пояснивши: тепер є інструмент, який дозволить суспільству й медіа бачити, хто і як впливає на ухвалення рішень.

Голова НАЗК Віктор Павлущик окреслив правову новацію: тепер кожен, хто займається лобіюванням, зобов’язаний набути офіційний статус суб’єкта. «Або, – зазначив посадовець, – ви працюєте відкрито і чесно, або не маєте права впливати на рішення держави у власних чи комерційних інтересах». За його словами, «Реєстр прозорості» дозволить бізнесу відмовитися від «сірих схем» і легально брати участь у розробці законодавства. Для держави це шанс отримати якісний зворотний зв’язок від приватного сектору, а для суспільства – гарантія, що рішення ухвалюються не кулуарно. Очільник НАЗК зазначив: упродовж року агентство провело понад 20 консультацій зі стейкхолдерами, тестувало систему й врахувало пропозиції бізнесу та громадськості. І подякував міжнародним партнерам, Верховній Раді та Держспецзв’язку за підтримку в розробці й авторизації системи.

Керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами НАЗК Анастасія Єзерська презентувала основні положення закону: визначення лобіювання, комерційного інтересу, прав, обов’язків суб’єктів, методів та обмежень. Наголосила: в умовах війни предметом лобіювання не можуть бути питання мобілізації, воєнного стану чи використання Збройних сил. Уточнила, що лобістами можуть бути фізичні та юридичні особи, зокрема іноземні. Звітність, яку подаватимуть двічі на рік, міститиме інформацію про клієнтів, договори, витрати, а також зустрічі з об’єктами лобіювання. Пані Єзерська продемонструвала, який вигляд має публічна частина реєстру: пошук суб’єктів, дашборди, QR-коди для перевірки витягів.

На запитання журналістів про кількість майбутніх реєстрацій Віктор Павлущик зауважив, що це складно прогнозувати, але орієнтиром є «Transparency Register», база даних лобістів, створена в ЄС, у якій близько 15 тисяч користувачів. Анастасія Єзерська додала, що база знань і роз’яснення вже доступні в самому реєстрі. Відповідаючи на запитання, чи підпадають під дію закону державні банки, пояснила: ні, бо це суб’єкти публічного права. Окремо наголосила, що діяльність медіа також не вважається лобіюванням.

Підсумовуючи брифінг, Віктор Павлущик запевнив, що цей закон є серйозним кроком до прозорої державної політики, здатної відновити довіру бізнесу, громадян та міжнародних партнерів.