На кінець 2025 року в Німеччині налічувалося близько 1,33 млн, а за неофіційними оцінками – близько 1,4 млн українців. Значна частина з наших краян опинилася в новому інформаційному середовищі, де не завжди просто відрізнити перевірену інформацію від чуток. Перший досвід тривалого життя закордоном також впливає на сприйняття новин, рівень довіри до різних джерел.

Тут, у місцевих чатах українців регулярно з’являються тривожні повідомлення про нібито скасування виплат, про масові депортації, нові правила, які не сповістили офіційні органи. Вони миттю «вірусяться», викликаючи паніку. Особливо в месенджерах, де інформацію не перевіряючи перепощують у групах чи серед знайомих.

Буває, що ґрунтом для таких чуток стають реальні новини, які, втім, обросли вигадками чи були вирвані з контексту. Так сталося і з обговоренням реформи соціальних виплат у 2025 році. Коли німецький уряд запропонував змінити правила, мережею швидко розлетівся «зіпсутий телефон»: ті, хто прибув після 1 квітня, мали отримувати вже не Bürgergeld, а менші виплати за законом для шукачів притулку.

Крім того, у медіа з’являлися повідомлення про можливе скорочення допомоги або реформу всієї системи соціальних виплат, що передбачала жорсткіші правила та санкції. Такі повідомлення у виданнях часто «кричали» заголовками, і вже це сприймалося як лиха звістка. Хоча ці зміни стосувалися лише частини новоприбулих і не означали цілковитого скасування допомоги, у соціальних мережах, у месенджерах цю інформацію часто поширювали викривлено до невпізнання. Зокрема, про «повне скасування виплат», з додаванням нібито інсайдерських коментарів на кшталт «знайома з Jobcenter підтвердила». Так реальні новини, деформовані довільними «переповідками», ставали джерелом панічних чуток у чатах.

Багато українців отримують інформацію одразу з кількох джерел, серед яких українські, німецькі та міжнародні медіа. Через «різночитання» інформації, неточний переклад це теж інколи призводить до непорозумінь.

Як пояснюють фахівці, в умовах невизначеності люди значно частіше довіряють емоційній інформації, ніж перевіреним фактам. «Емоційні сигнали, а не точність, часто визначають те, як люди сприймають і поширюють новини», – зазначається у дослідженні Georgia State University.

Тобто в ситуації стресу, наприклад, під час адаптації до життя закордоном, тривожні повідомлення про можливу втрату виплат охочіше сприймаються за правду. Навіть якщо вони не підтверджені офіційно. Ситуацію ускладнює й загальний інформаційний фон війни, джерело тривожності.

Нашим у Німеччині  все ще бракує вміння чітко орієнтуватися серед інформаційних хвиль місцевого медійного моря. Тому й таке роздолля для фейків.  Якщо в Україні є сформований список медіа та публічних осіб, яким довіряє аудиторія, то в Німеччині українська громада часто покладається на інформацію з чатів або від знайомих.

Додаткова завада – мовний бар’єр і законодавчі відмінності між федеральними землями. Інформація, актуальна для якоїсь адміністративної частини Німеччини, може бути неправильно інтерпретована або узагальнена для всієї країни. Як наслідок – суто локальні новації можуть братися на віру як загальнонаціональні. Експерти з медіаграмотності наголошують: такі умови створюють сприятливий ґрунт для поширення дезінформації. У своїх матеріалах профільні медіа акцентують на важливості перевіряти інформацію через офіційні джерела –державні установи або авторитетні новинні платформи.