Політичну кризу у прифронтовому Слов’янську та її вплив на український Донбас обговорили експерти на круглому столі, ініційованому Центром дослідження проблем громадянського суспільства.

Нинішній депутатський корпус Слов’янської міськради фактично розділився на групу прихильників мера Вадима Ляха та депутатську більшість. Втім кожен із таборів не може взяти гору над опонентами та ухвалити сподівані рішення. Тому й досі не затвердили цьогорічний бюджет міста. Через недофінансування та неефективність управління стан міського господарства наближається до плачевного.

Керівник Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик упевнений: за таких умов єдино правильне рішення – досягти компромісу. А тому слід залучати третю сторону, яка сприяла б розрядці нинішнього деструктивного напруження, пошукові оптимальних шляхів подолання управлінської кризи .

– Через загострення ситуації на фронті, наростання загрози нового збройного нападу Росії політична дестабілізація в Донецькій області не може ігноруватися центральною владою, – наголосив експерт. – Саме зі Слов’янська 2014 року фактично почалася масштабна агресія російських військ на Донбасі. Тому нині вкрай важливо перебороти стан некерованості, повернути містові стабільність влади.

Якщо місцеві еліти не здатні дійти згоди, то, на думку політолога Віктора Тарана, у ситуацію повинен втрутитися голова Донецької ВЦА Павло Кириленко – стати модератором політичного процесу. Представник Президента у Донецькій області має достатньо повноважень для урегулювання конфлікту.

На думку Віктор Тарана, нині, коли Росія масштабно брязкає зброєю поряд з нашими кордонами, «доречно навіть призначити військово-цивільну адміністрацію у Слов’янську та інших містах Донбасу, хоча це й потребує змін у законодавстві». Такі кроки покликані забезпечити процеси управління містами, розташованими близько до бойових дій. Бо якщо в нинішніх умовах децентралізації ради цих населених пунктів неспроможні реалізувати свої значні повноваження, зокрема і у фінансово-бюджетній сфері, яка підтримує життєзабезпечення, – тоді владу має замінити тимчасовий державний орган управління, який гарантуватиме дію Конституції і законів України, безпеку, правопорядок і нормальну життєдіяльність.

Втім, ідею з військово-цивільними адміністраціями підтримали не всі учасники дискусії. Як зазначив політтехнолог Тарас Загородній, найкращим виходом зі «слов’янської самоврядної кризи» був би дієвий уплив на ситуацію Києва, щоб розблокувати діяльність міськради з нинішнім складом депутатів.

– В цьому питанні ключову роль мусить відіграти фракція партії «Слуга народу» у Верховній Раді України, – вважає політтехнолог. – Вона має стати арбітром у суперечці місцевих еліт. Варто за ініціативи віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова провести виїзне засідання уряду. Бо й ментальність регіону така: дослухатися, що каже начальство.

До яких би шляхів виходу із «слов’янської кризи» не прихилялися експерти, ясно одне: цей болючий вузол, який так туго зав’язали амбіції депутатів міської ради, вже справді неможливо розв’язати самотужки, без допомоги Києва. Енергійної і невідкладної: зволікання лише посилює загрозу національній безпеці держави.