Дел Спунер (людина): – Ти лише машина, тільки імітація життя. Робот напише симфонію? Робот перетворить шматок полотна на шедевр мистецтва?
Санні (робот): – А Ви?
(З фільму «Я, робот»)

Його історія починається з глибокої давнини: тодішні філософи вже розмірковували про штучних істот, що мають розум. А ідею створення самих механізмів, здатних до інтелектуальних операцій, обґрунтували в 1950-ті роки: Алан Тьюрінг та Джон Маккарті внесли значний внесок у розвиток цієї сфери. Старт розвитку штучного інтелекту поклало ХХ століття, появою комп’ютерів. Вчені створити перші програми, спроможні розв’язувати задачі, грати в ігри, перекладати з однієї мови на іншу. Нині ШІ вже активно обживає людський життєвий простір: в медицині, навчанні, науці, мистецтві. 2022 рік явив світові чат-боти на основі штучного інтелекту. Розпочав тренд ChatGPT від OpenAI. Влітку 2023 року компанія «Google» представила свій чат-бот Bard, який згодом став Gemini – чи не найдосконалішою наразі моделлю генеративного ШІ. Нейромережі MidJourney, DALL-E, Stable Diffusion можуть навіть створювати цифрові зображення, а SORA – неймовірно реалістичні відеоматеріали за індивідуальним описом користувача.

У майбутньому технологія зможе автоматизувати багато рутинних завдань і вивільнити нам час для пріоритетнішої роботи. Ті ж таки чат-боти з ШІ вестимуть діалог з клієнтами, відповідатимуть на їхні запитання, словом, вирішуватимуть поточні проблеми 24/7. Саме вони, віртуальні помічники, для прикладу, оформлятимуть, скасовуватимуть чи змінюватимуть замовлення, реєстрацією на рейси, бронюватимуть столики у ресторанах тощо. Їх також можна використовувати для персоналізації навчання, автоматичного оцінювання завдань, створення адаптивного навчального середовища дітям з особливими потребами.

А в медицині ШІ допомагатиме лікарям швидко і точно діагностувати захворювання, розробляти нові ліки та методи лікування. Наприклад, нещодавно дослідники з Дартмутського коледжу в США розробили мобільний застосунок, здатний за допомогою штучного інтелекту помітити у користувачів прояви депресії. Результати опубліковано в базі даних «arXiv».

Звісно, ШІ не бездоганне та й не таке вже й невинне.

Існує занепокоєння, що штучний інтелект настільки розвинеться, що може вийти з-під контролю людини. І загрожуватиме людській автономії та безпеці. ШІ здатен автоматизувати багато рутинних завдань, що може призвести до значного звільнення працівників, скорочення робочих місць, а відтак до суттєвого поповнення армії безробітних. І не лише людьми з низькою кваліфікацією, й висококваліфікованими фахівцями. Надто велика залежність від технологій спричинятиме атрофію людських навичок – критичного мислення, творчості, емпатії. А це негативно впливатиме на психологічне здоров’я та соціальні зв’язки людства. Є й небезпека порушення приватності, адже ШІ можуть використовувати для збору та аналізу великих обсягів особистих даних.

Як уникнути цих напастей?

Насамперед, інвестувати в дослідження етики ШІ. Розробка етичних принципів та норм використання має стати пріоритетом. Варто зосередитися на створенні технології, яка буде доповнювати людські навички, а не замінювати їх. Також доцільно забезпечити прозорість та контроль, алгоритми повинні проходити аудит. Можна створити механізми підзвітності і притягувати до відповідальності тих, хто розробляє та використовує ШІ для неправедних чи протиправних діянь.

І, звісно ж, поглиблювати суспільну обізнаність про можливості та ризики ШІ, щоб людина обґрунтовано зважувалася використовувати штучний розум. Завжди доцільно звертати увагу на те, як поводиться механізм. Якщо вас непокоїть надмірна обізнаність штучного інтелекту, можливо, варто відмовитися від його послуг.