Цьогорічне дослідження  звичок споживання новин у світі «Reuters Institute (Digital News Report 2025» констатує: на медійному ландшафті все активніше господарюють соцмережі. Саме з них значна частина опитаних у різних країнах регулярно отримує новини.

Нині TikTok налічує у світі приблизно 1,5 – 1,9 млрд активних користувачів, X (донедавна Twitter) – до 600 млн мільйонів, Telegram – сотні мільйонів, а за деякими підрахунками – близько мільярда користувачів. За даними опитування, організованого Європарламентом, 42% європейців віком 16 – 30 років черпають інформацію про політику та суспільні питання з TikTok, Instagram і YouTube. У США також постійно збільшується аудиторія споживачів новин із соцмереж. Соціологія «Pew Research Center» засвідчує: близько 53–54% дорослих іноді або часто отримують новини зі соціальних медіа. Споживачі інформації все охочіше міняють телевізійні та традиційні онлайнові джерела на платформ, де новини з’являються поряд із коментарями, мемами й контентом від інфлюенсерів.

В Україні суспільне зрушення до соцмереж ще помітніше: дослідження, проведене у 2024 році на сайті «InMind» за підтримки USAID та Internews запевняє: для 84% українців соціальні мережі – це джерело новин. Інші моніторинги 2025 року фіксували, що понад третина опитаних українців отримує новини лише в такий спосіб. В умовах широкомасштабної війни це створює вразливу структуру інформаційного споживання. Хоча б тому, що саме X, Telegram і TikTok фахівці недвозначно ідентифікують як головні канали поширення ворожої проросійської пропаганди.

X (той, що був Твіттером) історично використовувався для оперативного висвітлення подій та політичних дискусій: через відкритість стрічки, численні хештеги і публічні акаунти платформа дає змогу швидко формувати тренди. Дослідження доводять, що бот-мережі й координовані кампанії можуть непропорційно впливати на видимість проросійських наративів, створюючи ілюзію «масової» підтримки певних тез. У Telegram, з його можливостями поєднувати анонімність з відкритими й закритими каналами та групами, а також відносно слабкою модерацією певного видовища контенту, зароджуються й поширюються часто «закриті» інформаційні потоки, які потім транслюються в інші платформи як «джерело» новини. Це робить месенджер/соцмережу потужним інструментом для цілеспрямованих інформаційних операцій. TikTok демонструє високу вірусність та ефективність «м’якої» пропаганди: короткі емоційні відео, підсилені алгоритмом рекомендацій, швидко охоплюють велику аудиторію користувачів, а формат «швидкого споживання» знижує критичну оцінку контенту. Моніторинги 2024–2025 років фіксують десятки випадків, коли неправдива чи маніпулятивна інформація про війну в Україні або міжнародні події отримувала значний розголос саме через цю відеоплатформу.

Сукупність трьох факторів – масова аудиторія платформ, властивості алгоритмів, що посилюють емоційний, контроверсійний чи вірусний контент, і наявність координованих мереж (ботів, проксі-акаунтів, анонімних каналів) – робить X, Telegram і TikTok ключовими майданчиками розповсюдження як інформації, так і фейкових новин і пропаганди. Це не означає, що інші платформи стоять осторонь. Facebook, YouTube, Instagram, WhatsApp також відіграють свою вагому роль як інструменти маніпуляції. Але масштаби й механіки впливу, набуті саме цією не завжди благочестивою трійцею платформ, привертають особливу увагу і посилюють тривогу дослідників інформаційно-психологічних оперцій.