У середмісті Києва, на Майдані, біля Народного меморіалу загиблим оборонцям України, ветеран російсько-української війни Сергій Янюк («Латиш») оголосив одноосібну акцію голодування. В такий радикальний спосіб привертає увагу до лиховісної ситуації, що склалася довкола будівництва Національного військового меморіального кладовища.

«Я шокований, що моїх побратимів, святих воїнів України ховатимуть у воді», – акцентує ветеран у своєму відеозверненні до Верховного головнокомандувача ЗСУ Володимира Зеленського, в якому вимагає особистої зустрічі, аби персонально донести проблему. Щоб не проводити жодного традиційного поховання «без незалежного закордонного дослідження земель НВМК», Сергій вимагає: «Чекаю на президента з листом, котрий буде гарантувати, що традиційних поховань не буде без досліджень».

Рішучість воїна непохитна Він не переймається особистими пільгами. Його вимога проста: полеглі герої мають знайти вічний спочинок не в болотяній трясовині між селами, куди, як попереджають експерти, з майбутнього кладовища можуть піти отруйні ґрунтові води.

Йдеться про землі Смарагдової мережі – природоохоронної території європейського значення. Її створили на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі, яку підписала й Україна. Всупереч екологічним нормам і рішенням суду, щоб побудувати меморіал на теренах Мархалівського лісу – осередку живої природи, було принесено в жертву 267 га насаджень.  Окрім природоохоронного, цей ліс має важливе практичне значення для прилеглих населених пунктів як регулятор рівня ґрунтових вод. Екологи попереджають: будівництво на цій локації кладовища на 130 тисяч поховань нестиме ризик для всіх киян.

Гідролог Центральної геофізичної лабораторії ДСНС Сергій Шевчук категорично відведення цих земель під кладовище: це фактично болото, з якого беруть початок три річки. Могили героїв там просто затопить, а над 12-ма громадами нависне реальна загроза техногенної катастрофи.

«Якщо проєкт побудови НВМК буде реалізовано, то кожного дня десятки тисяч кубічних метрів води через водні об’єкти потраплятимуть в населені пункти», – наголошує Сергій Шевчук.

Місцеві громади проти, але кого це цікавить? Архітектор проєкту з підозрілим бекграундом, тендери з ознаками маніпуляцій. Громадськість не чутно, а парламент мовчить. І на цьому жахливому тлі ветеран лягає голодувати на Майдані. Адже ні аргументи, ні листи, ні протести просто не подіяли. Влада мовчить. Невже наших військових справді ховатимуть в болоті? Як та хто взагалі допустив таку недбалість?

25 вересня 2024 року Київський окружний адміністративний суд визнав незаконною постанову Кабміну №225, яка дозволяла вирубку лісу під кладовище. 16 січня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив це рішення, остаточно заборонивши вирубку дерев у Мархалівському лісі. 6 березня 2025 року той самий суд визнав незаконним розпорядження Київської обласної військової адміністрації про виділення території лісу під кладовище. Ці рішення базуються на порушеннях законів України та міжнародних зобов’язань, зокрема Бернської конвенції.

За інформацією директора Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимира Борейка, Кабмін доручив Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів виключити Мархалівський ліс зі Смарагдової мережі. Це доручення зафіксовано в протоколі наради Міндовкілля від 10 березня 2025 року. Виключення лісу з мережі позбавить його міжнародного природоохоронного статусу, який дозволяв ефективно захищати його в судах.

Екологи звинувачують владу в фальсифікації документів та спробі обійти судові заборони. Вони стверджують, що виключення лісу зі Смарагдової мережі є спробою зняти з нього правовий захист для подальшої вирубки. Зокрема, в постанові Кабміну №225 зазначено, що зрубаний ліс нібито може бути переданий на потреби ЗСУ, але відсутність чітких механізмів контролю відкриває можливості для комерційного збагачення. За оцінками експертів, продаж деревини з Мархалівського лісу може принести до 80 мільйонів гривень.

Бага  то коштує людське життя, правда ж?