Війна змусила багатьох українців почистити від росіянського свої «Spotify» чи «Apple Music» і звернути пильну увагу на рідний контент. На цій хвилі з’явився справді оригінальний чернігівський гурт «Sydneykelly».  Олексій Нодь та Роман Мілінін заявили про себе 2021 року – піснею «Abby». Відтоді постійно шукають нове, не обмежуються одним стилем у музиці.

«Ми, – розповідають, – грали в різних групах. Потім зустрілися щоб творити музику разом. Спершу – великим складом музикантів. Але хтось приходив, хтось йшов із різних причин, і в якийсь момент ми вирішили, що гурт може складатися з двох людей. Так значно простіше – не треба нікого вмовляти, просити, шукати барабанщика, всі вмотивовані. Нам потрібен був час, щоб переформуватися».

Вони не приховують задоволення від творчості. Їх надихають подорожі, концерти, дорога та спілкування з іншими людьми.

«Ми з музикою від самого дитинства, – ділиться Олексій. – Але ми самоучки. З музичної освіти в Роми – всього два уроки в музичній школі: один урок – сольфеджіо, один – електрогітари, а на другий урок інструмента викладач просто не прийшов. Я просувався впевненіше, взяв приблизно 10 уроків академічного вокалу і зрозумів, що треба рухатися далі, бо на цьому кар’єру в музиці не збудую. Вступив до приватної вокальної школи «Improvination».

Олексій пише тексти пісень, а Роман – музику. Справжній творчий тандем.

«Ми, – зізнаються музиканти, – завжди мали проблеми з вигадуванням назв. Спершу мали назву, яку не можна було ні вимовити, ні запам’ятати. На жаль, усвідомили це лише тоді, коли нас оголошували на нашому першому концерті. Вирішили, що потрібне щось просте і незабутнє. Сідней був містом, куди Рома завжди хотів з’їздити, так би мовити, місто мрії, А «келлі» додалося якось випадково. Вирішили злити ці слова в нашій назві, бо так простіше шукати в інтернеті».

Роман не показує свого обличчя. Завжди у масці кролика. «Одного разу він надягнув маску на свято у дитячому садку і після цього його обличчя ніхто не бачив, – не стримує усмішки Олексій. – Але насправді «Sydneykelly» – це наша форма самовираження. Навіть візуально, не тільки через музику».

За словами Олексія, коли він пише музику, в нього одразу виникають візуальні асоціації та ідеї, пісня народжується з майже готовим баченням можливого кліпу. «І ми вдвох,– пояснює, – «розганяємо» цю ідею та накидаємо різні деталі, сцени, які можна було б зробити. Ми в цьому сенсі дуже класно навчилися доповнювати один одного Іноді ідеї виникають із тексту, який пише Льоша, і текст може змінити настрій музики та викликати цілком інші емоції, ніжце було спочатку. І це стає поштовхом для нових візуальних асоціацій».

Музиканти зізнаються: поки що більшість цих ідей ще не реалізовано, для цього потрібно багато ресурсів. Але не опускають рук, шукають можливості втілити те, що можна вже і тепер.

«Хочемо багато знімати, анімувати та підвищувати якість кліпів і своїх навичок у цій справі», – ділиться намірами Роман.

Свою улюблену пісню «Take Care» Sydneykelly» присвятив другові, який покинув групу заради дівчини, яка потім вона залишила його. Так музиканти підтримали свого товариша.

«Найчастіше, – кажуть музиканти, – натхнення приходить у процесі. Буває, просто граєш на гітарі чи клавішах і якісь акорди чи звук перетворюються на пісню, а яскрава емоція чи просто гарний настрій – на текст. Намагаємося черпати натхнення з усього: хороша погода, історія з життя, документальний фільм можуть дати ідею чи емоцію для музики чи тексту».

Війна тимчасово припинила концертну діяльність гурту, але хлопці готують альбом і нову програму. Мріють про великий автобусний тур і концерти, розписані на рік уперед.

«Завжди є час для культури – це те, що робить нас людьми, – запевняють музиканти. – На жаль, багато з нас згадали про це тільки після 24 лютого 2022-го, тому новітня українська культура ще на етапі зародження: часто буває сумно бачити і чути. Маємо чим пишатися в минулому, але потрібні нові здобутки. «Розпилювання» грошей на серіали про чергові гулянки, весілля і т.д. – це і в мирний час недоречно, а тепер тим паче».