У листопаді минулого року Київська міська рада приєдналася до Європейської хартії рівності чоловіків і жінок у місцевих громадах. За 16 літ існування Хартії до неї долучилося 1800 міст із 36-ти країн світу. Асоціація міст України розпочала цей процес три роки тому. Першими українськими містами, самоврядна влада яких ухвалила рішення приєднатися до Хартії, стали Вінниця, Ірпінь та Житомир. Нині вже 80 органів місцевого самоврядування, 60 міст та містечок України офіційно взяли на себе правові зобов’язання дотримуватися ґендерної рівності.
На початку вересня у Києві відбувся Другий форум «Рівних прав і можливостей», ініційований столичним головою. До цього поважного заходу долучилися Фонд ООН у галузі народонаселення, Офіс Ради Європи в Україні, Рада європейських муніципалітетів та регіонів, а також посольства зарубіжних країн та міжнародні організації.
– За даними Пенсійного фонду України, середня заробітна плата чоловіків переважає 20 тис. гривень, тоді як жінок – трохи більше 14 тис. Тобто «дискримінація» становить майже 30 відсотків, – зауважив Київський міський голова Віталій Кличко. – Окрім того, жінок значно рідше призначають на високі посади. Вони беруть на себе догляд за дітьми, «обслуговують» родину, власне, виконують невдячну, неоплачувану працю.
В тому гірка правда. І не лише в Україні. У багатьох європейських країнах спеціальні робочі групи вивчають проблеми ґендерної рівності, готують відповідні квоти та законодавчу базу, і це забезпечує позитивні суспільні зрушення. Україна потроху переймає цей зарубіжний досвід.
Загалом на Форумі, про який мова, представили чотири дискусійні платформи:
- рівні права і можливості – чому це важливо у житті країн і місцевих громад;
- ефективні практики протидії домашньому та ґендерно зумовленому насильству;
- ґендерні наслідки covid-19 та шляхи їх подолання у місцевих громадах;
- жінки в туризмі: нові виклики та можливості.
– Мало говорити про присутність жінок у політиці, потрібно говорити про можливість їхнього впливу на ухвалення рішень, – переконує заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. І вважає, що в цьому «ми вже маємо великі успіхи». Як ілюстрацію наводить статистику як мінявся склад українського парламенту від скликання до скликання. У першій всенародно обраній Верховній Раді незалежної України було лише 2 відсотки жінок, а у нинішньому складі ВР уже 21 відсоток парламентарів-жінок. Хоча, визнає пані Кондратюк, з лише 3 з 23-ох сьогочасних парламентських комітетів очолюють жінки.
– І, якщо чесно, то це не комітет з бюджету, не комітет з податків, не комітети, де ухвалюють реальні рішення, розподіляючи ресурси… В апараті Верховної Ради працює 68 відсотків жінок, натомість в керівництві апарату немає жодної… Хоча я вважаю: чим більше жінок в керівництві організацій, громад – тим вища якість політики.
Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, оприлюднила вражаючу статистику:
– Щонайменше 30 відсотків жінок в усьому світі зазнають ґендерного насильства. Організація з безпеки і співробітництва в Європі провела відповідне дослідження в Україні. Воно засвідчило: понад чверть наших жінок (26 відсотків) зазнали фізичного або сексуального насильства. Дві третини, приблизно 65 відсотків, жінок пережили психологічне насилля. Тимчасом середній показник в країнах ЄС – 40 відсотків. І лише 7 відсотків українок, які постраждали від насильства, звернулися до поліції.
Попри те, Україна робить перші впевнені кроки в боротьбі з домашнім насильством: запрацювала гаряча лінія допомоги, у Києві відкрили першу кризову кімнату, а незабаром відкриють нові, діють 45 спеціальних бригад – виключно для викликів щодо домашнього насильства. Про домашнє насильство стали більше говорити, більше людей почали усвідомлювати, що воно є, воно – поряд, і на це не можна закривати очі.
На Форумі було багато онлайн-включень спікерів з інших країн, і практично всі вони звертали увагу на ту обставину, що під час пандемії коронавірусу звернень стосовно домашнього насильства побільшало. Криза зруйнувала звичний стан речей, погіршила і так важку ситуацію. Жертви були змушені перебувати зі своїми кривдниками фактично в одному приміщенні, відтак зросла кількість конфліктів. А відсутність фінансів та емоційна напруга в рази помножила кількість звернень по допомогу.
Рівність жінок і чоловіків – це фундаментальна цінність, йшлося на Форумі. Суспільство має функціонувати за умов рівності в оплаті праці і прийомі на роботу, рівності представництва у владі, унеможливленні ґендерного насилля та й ґендерних стереотипів. Власне, така рівність і є та сила, яка цементує народи і держави.
Залишити відповідь