Колись в дитинстві ми уявляли собі тролів великими зеленими створіннями, не надто розумними, проте доволі агресивними. Час минав, ми виросли, стало зрозуміло, що зовнішньо реальні тролі не відрізняються від людей, та й мешкають не в лісі, а в соціальних мережах.

Є два типи акаунтів, поява яких може налякати будь-якого ТікТок-кріейтора: тролі та боти. Проте якщо боти – це скоріше програма, «бездушна» машина, то фейсом троля зазвичай криється справжня людина.

Як зазначає проєкт «Фільтр», коментар або допис троля неодмінно має спровокувати у відповідь коментарі чи дописи, щоб спотворити дискусії реальних юзерів мережі, поширювати неправдиву інформацію, організувати інформаційну атаку на інших користувачів.

В реаліях ТікТоку з його природними рекомендаціями життя тролів тільки спростилося. Достатньо декількох коментарів, а після цього сама мережа просуває відео на авдиторію інших користувачів.

Одне з відео на моєму бакалаврському проєкті «думайТЕ» знову залетіло в тренди через місяць після публікації. Проте статистика активності дала зрозуміти: воно або випало не тій авдиторії, або було атаковане «фермою» тролів.

Що ж вказує на те, що це можуть бути саме тролі?

По-перше, надзвичайно велика кількість коментарів. За останнім дослідженням пропаганди в українському сегменті ТікТоку, проведеним організацією «Детектор Медіа», лише 1% користувачів залишає коментарі під роликами. Мій ролик спричинив 800 коментарів на 47,4 тисячі переглядів та 1150 вподобайок. Це означає, що фактично кожний шістдесятий користувач вирішив поділитись своєю думкою.

По-друге, важливіша не кількість, а наповнення коментарів. Саме це може вказати на слід тролів. Проаналізувавши коментарі під моїм роликом, не важко виділити декілька категорій.

Перша – банальні образи. Оскільки відео було у трендовому стилі «фонк», де людина у кадрі виконує доволі специфічний та різкий танець, велика кількість коментарів стосується саме того. Тролі цікавляться гіпотетичними хворобами, вживаними ліками та забороненими речовинами, що спричинили зображені «конвульсії». Ці образи необ’єктивні та безпідставні – лише для того, щоб виводити на агресію та конфлікт.

Наступна категорія пов’язана з Революцією Гідності. Навіть через десятиліття ця подія бісить росіян. Хоча чого тут дивуватися? Вони досі сатаніють від доброї згадки про Івана Мазепу, хоча від часу «ізмени» нашого гетьмана їхньому «государю» минуло понад три століття. Тролі, що працюють очорнення нашої революції 2014 року, видають коментарі про «кастрюлєголових» та «скакання на майдані». Ці відверті образи теж покликані вивести на негатив кріейтора, а також спровокувати інших користувачів.

Інший наратив тіктоківських тролів – «чому не на фронті?». На тлі закону про мобілізацію це гостре питання породжує купу дискусій. Проте коментарі тролів не пропонують компромісів та вирішень. Вони прагнуть лише агресії та конфліктів. Цілковита відсутність емпатії вкупі із кількістю таких коментарів легко видають тролів.

Усі тут згадані й незгадані наративи пройняті агресивністю та мовою ворожнечі. Вони часто дублюються або є майже ідентичними. Тролі не прагнуть консенсусу, а сіють хаос серед користувачів та поширюють дезінформацію. Варто зауважити, що мова перестала бути характерним маркером для ідентифікації. Жарти про «пекельні борошна» залишилися у минулому – тролі еволюціонують і пристосовуються.

З ними не варто сперечатися. Інакше гратимемо за його правилами: на те він і троль, щоб спровокувати нашу відповідь і зрештою вивести нас на негатив. А щоб не потрапити в пастку дезінформації, розвиваймо критичне мислення та підвищуймо рівень медіаграмотності.