У Кремлі розпочали «паспортну окупацію» анексованої частини Донбасу: оголошено про масову роздачу місцевим мешканцям російського громадянства. «За бажанням», звісно.

Владімір Путін розширив мотиваційну базу для  захоплення непідконтрольних територій. Якщо раніше говорив про «защіту русскоязичних» українців, то відтепер аргументи стануть вагомішими. Адже йтиметься про громадян Росії, що якимось дивом рясно насіялися східними теренами, як степовий курай. А тут уже не лише «государствєнний Устав», а й сам Бог «велить» захищати своїх, навіть далеко за межами «необ’ятной Родіни». Чи то в Україні, чи в Придністров’ї, чи в Сирії. Там ще немає російських громадян? Скільки того діла – знайдуться…

Крок російського «путєводітєля» був передбачуваним. У Кремлі, правда, ще вчора запевняли, що сподіваються на діалог з новим Президентом України – аби тільки не з Петром Порошенком. А нині заспівали іншої. Але й тут немає нічого несподіваного. Бо те, що пасталакає Путін і його кремлівська челядь, треба ділити не на два, а хоча б на двадцять два. У Москві, як і п’ять років тому під дурманом «руской весни», скористалися тимчасом київським «безпрезидентством». Тоді – щоб відхопити Крим, а нині – щоб дожерти надгризений Донбас. І базікання про нові переговори – то політична димова завіса перед черговим ударом.

Звісно, російська паспортизація окупованого краю –  ще й виклик нашому новообраному Володимиру від їхнього навіки обраного Владіміра. Треба ж для переговорів, якщо такі відбудуться, нав’язати свій порядок денний, завчасно поставити  візаві у «низький старт», щоб самому лишатись на «високому».

Оголошуючи роздачу «паспортін», Путін ремствував: в Україні  свої паспорти видають і угорці, і румуни, і поляки,  «а ми, чєм хуже?!» Але ж подвійне громадянство в Україні заборонене. І якщо на таку оборудку людина йде приватно і приховано, що теж незаконно, то це одна справа. А коли до порушення закону не лише підбурює, а й офіційно проводить роздачу  паспортів сусідня держава,  це грубе втручання у наші внутрішні справи. Повзуча гібридна анексія. Поки що не відверта окупація частини нашої землі, а лише українських громадян, що тут мешкають.

Нагадаю, про дипломатичний скандал, що трапився в закарпатському Берегові. Там угорський консул не лише роздавав українцям паспорти, а й напучував  приховувати подвійне громадянство. Консула попросили на вихід… Але ж Угорщина не веде війну проти України. Росія, що давно в окремих регіонах сформувала свої «п’яті  колони», намагається з них виокремити бойові загони. Щоб так звані «російськомовні» українці, нехай у чомусь і надщерблені, воювали  проти інших українців. Подібне ми давно спостерігаємо на Донбасі. А віднині така війна, дуже можливо,  стане масовішою, бо ж «цілком законною».

При цьому, необов’язково, що «паспортна окупація» Донбасу завершиться його нашпиленням на кремлівські «звьозди», як у випадку з Кримом. Чергова анексія загрожує агресору новими санкціями. Росії набагато вигідніше нині «заселити» Донбас «русскіми» псевдогромадянами і… махнути на нього рукою. Залишити Україні троянського коня – нехай «хахли» його поять і годують. А той кінь хвицятиметься на годувальників, ставатиме дибки, бризкатиме слиною ще й іржатиме по-путінськи.