Огляньмося в зиму 2022-го, коли ще до повномасштабного вторгнення в Україну нинішній кремлівський каракурт почав обплітати довкілля ядучим павутинням.

Передовсім у свою липку пастку затягнув найближче оточення: напередодні «спєцапераціі» на засіданні ради нацбезпеки ерефії чиновники спостерігали перше павутинне плетиво кругової поруки їхнього верховного «чорного вдівця». Перелякано, заворожено, мовчки ствердно кивали головами («малчаніє – знак сагласія»). Щоправда, хтось тоді таки не допетрав про що йдеться й ляпнув невпопад… Але каракурт миттю вислинив у своєму павутинні додаткову петлю і вправно накинув її на нерозумного «отрока».

Отже від перших днів свого народовбивства «чорний вдівець» ерефії «заручілся поддєржкой товаріщей». Ці сановиті бовванчики раболіпно взялися дотягувати та долаштовувати каракуртове павутиння. Як співучасниики злочину. Тут-таки і депутати держдуми усім миром кинулися підсобляти – тягнути цю вбивчу русскоміровську павутину на сусідню суверенну країну. І серед них не знайшлося жодного сміливця, хто бодай би наважився вирватися з цього божевільного гуртового помазання кров’ю невинних, хто висловився б проти розгортання агресії. Така ж «чорна вдова», манкуртка Матвієнко головувала над залиплими у павутинні «законодатєлямі», які одностайно легалізували «спєцапєрацію», а по суті – війну.

Далі, коло за колом, в павутину головного злочинця потрапили всі, хто взяв до рук зброю та перетнув українсько-російський кордон.

Каракурт трудився безупинно: павутина оновлювалася новими імперативами-заманухами, які називалися: «заданіями спєцапєрації». Цим павутинням денно і нощно обплітали мізки мільйонів зомбозалежних «рассіян» – у поті чола старалися каракуртові підмайстри: всі ці кісєльови, скабєєви, сімоньяни з кодлом. Правду кажучи саме вони були першими, кого за великі гроші (ще на стадії марень про війну) каракурт-путлєр затягнув у свою орбітальну «павутину».

Йдемо далі – бізнес ерефії. Здавалося б, недурні люди, які мають рахунки й статки на заході. Саме там вони давно прилаштували свої сім’ї, своїх «чад» – у завбачливо придбаних маєтках, у заздалегідь обраних університетах. Але, схоже, всі ці «бізнес-еліти» дано опинилися «под колпаком у Мюллєра», тобто – у смертельних обіймах ФСБ: «Шаг влєво, шаг вправо – расстрєл!» Сміливців і тут не виявилося. Кмітливі встигли вирваитися за кордон, дещо вдома позакривали, приховали. Але далеко не всі. Більшість були змушені добровільно повиснути в тенетах павутини… Тепер кремлівському каракурту зручно висмоктувати з них гроші на потреби своєї павучої орди. Так відомі олігархи перетворилися на спонсорів тероризму, утримуючи всілякі там «ЧВК», фінансуючи злочин.

Потім настав час визначатися всім «публічним». Зокрема артистам, діячам шоу-бізу, митцям. Тут картину павутиння дещо попсували: знайшлося трохи притомних. Саме притомних, а не сміливих. Вони не підтримали криваву авантюру, покинули павутиння росії. І майже одразу були «заулюлюкані» слугами каракурта як «іноагєнти» і «прєдатєлі родіни». Знайшлися-таки і поодинокі росіяни, переважно діячі мистецтв, які назвали павутиння кривавим безглуздям. Серед них – Макаревич, Галкін, Ахеджакова, Гребенщіков, Басілашвілі…

… А павутиння тим часом розросталося! Каракурт заручався круговою порукою дрібних чиновників, «регіональних еліт», горе-інтелігенції. Особливу увагу приділив навчальним закладам: тамтешня професура вже на коліні переписує «історію за путіним»: нове учення фактично відмовляє українцям у державності. Такі ж наративи закладено в нових підручниках з історії для росіянських шкіл.

У сьогочасній каракуртизованій росії того, хто, приміром, тримає в руках папірець зі святим словом «мир», забирають у відділок поліції. Про масові виступи на ерефії можна забути взагалі – вони прирівнюються до спроб терактів та держперевороту.

То чи є серед росіян такі, хто не зав’яз у вбивчій путінській павутині? Незначний відсоток, переважно молодих громадян, які вміють аналізувати, порівнюють, роблять висновки. Саме вони шукають першої-ліпшої можливості «звалити з ерефії». Не оглядаючись.

… Що ж чекає павутину кремлівського каракурта в осяжному майбутньому? Спрогнозувати важко. Але точно знаємо, павутиння – штука недовговічна, нехай і з отруйної, та все ж таки – зі слини. Так, павуччя здатне множитися. Зате в банці охоче перегризає одне одному голови. Сподіваємося, цим усе й завершиться.