Коли 1969 року група вчених створила комп’ютерну мережу, тепер відому як інтернет, мало хто міг передбачити, що це стане не лише  всеохопним поступом людської цивілізації, а й глобальним цивілізаційним викликом. Який багато хто з аналітиків вже ототожнює з процесами загального деградування.

Наш ранок тепер майже неодмінно починається в соціальних мережах: там читаємо новини, дивимося блогерів, які висловлюють власний погляд на події, читаємо коментарі, репостимо, а далі… заходимо на нове коло. Друге, п’яте, енне… Пірнаємо у віртуальний світ «павутини» буквально з головою: вже несила аналізувати щось самотужки. Та й навіщо, якщо це зробили за нас?

Останнім часом помічаю: перед тим, як прочитати книжку чи подивитися фільм, переглядаю відгуки про них не фахівців-критиків, а звичайних людей. І якщо ці оцінки позитивні, мимоволі сприймаю приязніше те, що читаю чи дивлюся. Сумніваюся, що це допомагає формували власну думку. Йдеться не лише про літературу чи кінематограф, а й про політику, соціум, екологію, мораль – власне про всі суспільні царини.

З появою штучного інтелекту ситуація, здається, тільки погіршилася. Мозок не просто розвантажується, він катастрофічно вихолощується: не потрібно думати, аналізувати – все в інтернеті. А як же з критичним мисленням, так необхідним «людині розумній»? Автори дослідження, результати якого оприлюднено в журналі «Societies», стверджують однозначно: «Часте використання штучного інтелекту для повсякденних завдань пов’язали з погіршенням здатності критично мислити».

Дослідники провели тестування 666-ти осіб трьох вікових категорій: 17-25 років, 26-45 та 46 років і старших. Щоб оцінити, зокрема, і вплив ШІ на рівень критичного мислення. Молодші учасники тестування виявили більшу залежність від ШІ та отримали нижчі оцінки, ніж старші. Чим не доказ, що часте використання ШІ притлумлює критичне мислення, особливо серед молоді?

То як нам бути?

Фахівці наголошують: важливо не просто бездумно споживати інформацію, а навчитися її перевіряти та аналізувати. Читання з кількох джерел, пошук першоджерел, уважне ставлення до контексту допомагають уникнути маніпуляцій і фейкових новин.

Вкрай важливо контролювати час для онлайну. Щоб не доводити себе до втоми та перевантаження інформацією. Власне, зберігаючи продуктивний баланс  реального та віртуального світів, зможемо зосередитися на життєво важливих справах.

І берімося виконувати завдання без допомоги технологій. Розвʼязувати математичні задачі без калькулятора, писати тексти без автокорекції, просто запамʼятовувати інформацію, а не миттєво шукати її в інтернеті. Так лише розвиватимемо мислення. Не будемо залежними від алгоритмів та підтримуватимемо повноцінну роботу мозку.

Без сумніву, інтернет приносить багато користі. Скільки відкриттів можна зробити за допомогою ШІ та «світової павутини»! І яких відкриттів! Але варто й тут дотримуватися давньої заповіді лікарів: «Рrimum non nocere» – «передовсім не нашкодь». Бо результативно користатися інтернетом і бути геть залежним від нього – погодьтеся, цілковито різні речі.