Наша планета досі береже в своїх надрах безліч таємниць. А космос – іще більше. Незвідана таїна будить у творчих людей фантазію та уяву. Так з’являються фантастичні сюжети в літературі й кінематографі. Подорожі до інших зірок, клонування тварин минулого…

Поява палеонтології пов’язана з оточуючими її природничими науками. Технологічний прогрес, що дозволив прокладати глибокі шахти на межі ХVІІІ та ХІХ століть, стимулював цю науку новими й новими відкриттями.

Звісно, інтерес до вимерлих організмів, рештки яких ховають земні глибини, був притаманний багатьом поколінням. Людство заворожувало питання: «Що було до нас?»

Українські науковці впродовж багатьох років накопичували й передавали наступним поколінням результати досліджень. Таким чином, у кожному регіоні нашої Батьківщини є свої колекції, представлені в природничих та краєзнавчих музеях.

У цьому матеріалі – невеликий перелік найбільш вражаючих істот, чиї рештки в різний час знаходили на території нинішньої України. Частина з них – морського походження, адже колись значні масиви суші була морським дном. Мільйони років тому в морській безодні ховалася майже вся територія нинішньої Європи. Звісно, були там і острови суходолу, а на них – своя фауна. Йдеться про територію нинішньої Польщі, Угорщини, частини Росії).

Ракоскорпіон

Головний хижак палеозойської ери. Найбільший членистоногий в історії досягав двох метрів у довжину. Колосальна істота жила понад 400 мільйонів років тому, коли більша частина живого ще не вийшла з води на сушу, коли всі сучасні види фауни лише починали ровиватися.

Ракоскорпіони мали дуже розвинений зір. Незважаючи на назву, еволюційно близькими родичами скорпіонів або павуків вони не були. Своє ім’я ці істоти отримали завдяки зовнішній схожості. Хоча, цілком можливо, спільні предки з наземними павуками у них таки були. Ці хижаки мешкали побіля морів; там, на дні моря, і шукали собі поживу. На теренах України їхні останки знайдені неподалік міста Кам’янця-Подільського на Хмельниччині.

Мозазавр

Велет серед велетів. Титанічна рептилія досягала 18 метрів завдовжки, а важила 14 тонн. Одна з найбільших морських істот, домінуючий хижак Крейдового періоду.

Попри зовнішню схожість та характерну назву мозазавр не відноситься до динозаврів, хоч існував в один час із ними і вимер через той самий катаклізм, що й динозаври, 65 мільйонів років тому.

Йому не було конкуренції в морях, але хижак мав поганий зір та нюх, а це не робило його вправним мисливцем. Рептилія розраховувала, передовсім, на силу своїх неймовірних щелеп, проти їхній смертельних лещат була безсила будь-яка жива істота. Рештки мозазаврів знаходять у різних регіонах України: Луганській, Черкаській, Житомирській областях, на Кримському півострові – побіля Бахчисарая та Севастополя.

Базилозавр

Однакові умови існування змушують багато видів набувати схожої зовнішності. Така доля спіткала найбільшого м’ясоїдного в історії кита –базилозавра. Уявіть собі тварину довжиною 25 метрів, схожу на того ж таки мозазавра. Розділяє їх, однак, часова відстань – 25 мільйонів років!Основним раціоном цього хижака були інші кити. Під водою істота рухалась завдяки сильному хвосту та переднім плавникам.

На території України рештки базилозавра знайдено у столиці: в Куренівському кар’єрі та на будівництві київської підземки. А також у селі Велика Андрусівка, що на Полтавщині. Окремі елементи його скелетів можна експонуються в Черкаському міському археологічному та у столичному Національному науково-природничому музеях.

Мегалодон

Король акул, який тероризував океанську живність 2 мільйони років тому. Перевершував розмірами найбільших акул сучасності, бо сягав 20-ти метрів з завдовжки! Способом життя, повадками та й зовнішністю велетень схожий на свого сучасного родича – білу акулу. Вражаючі габарити та загадковість акули розміром з автобус, що існувала в океанах, коли з’явилися перші предки людей, викликали неабиякий інтерес до цієї істоти численні. І такі ж спекуляції навколо неї. Як у всіх хрящових риб суглоби та м’язи цього гіганта кріпилися на хрящових сполуках. А вони вкрай погано зберігаються у землі. Єдине, що залишилося від мегалодонів – це зуби: їх ховає піщаний берег Дніпра.

Багатство надр будь-якої країни визначається не тільки експортованими тоннами природніх корисних копалин, але й пантеологічними знахідками. Наша Батьківщина ховає під товщею землі неабияку науково-природничу спадщину. Відкриваючи її, українські учені зробили величезний внесок у світову науку.

Дізнаваймося більше про землю, по якій нині ходимо щодня, де мільйони років тому відлунювали сріблом морські глибини і вирувало фантастичне життя.