Це невеличке кафе у центрі Батумі, портового міста на чорноморському узбережжі Грузії, неодмінно привертає увагу. Найперше – наших земляків. Прикрашене барвистими фресками, українськими символікою та орнаментом. Як вдома. Власниця кафе Ірина Доценко так і назвала цей гостинний простір, який швидко став улюбленим місцем для корінних батумців і, звісно ж, для українських родин, яких вигнала сюди війна. І тепер, каже, цю назву відтворюють компліментами земляки, які ласують тут справді домашні борщ, голубці, деруни…

67-річна Ірина теж вимушено перебралася сюди з Харкова. Із собою привезла заповітні рецепти страв, які вона, її мама та бабуся готували вдома до повномасштабного вторгнення росії. Свій заклад називає з любов’ю «українською душею в Грузії». Не маючи тепер змоги частутвати свою родину, яка залишилася в Україні, вкладає душу і хист, готуючи для земляків-біженців та для місцевих поціновувачів українських страв.

«Біль України – мій біль», – каже вона. – Але це зазвичай нічний біль. Вдень мій розум зайнятий людьми – їхніми турботами, метушнею на роботі».

Спершу Ірина організувала тут «продовольчі банки» для підтримки нужденних. Але невдовзі, побачивши, з якими труднощами земляки влаштовуються тут на працю, запропонувала декотрим роботу. Нині із 44-рьох її співробітників 30 – українські біженці. Решта – представники різних національностей, зокрема й грузини.

Попервах Ірина й сама відчувала фінансову скруту, але якось випадково натрапила на рекламу «Crystal», мікрофінансової установи в Грузії. У ній ішлося про нову програму, спеціально розроблену для допомоги біженцям з України.

Ірина Доценко невідкладно звернулася по мікрокредит, і отримала його впродовж трьох днів після зустрічі з «Crystal». Ця допомога перетворила її прагнення в реальність: Ірина придбала необхідну кухонну техніку та обладнання і в грудні 2023 року відкрила друге кафе.

Нині в Грузії залишаються близько 26 600 українських біженців – із близько 245 тисяч, які перетнули грузинський кордон з лютого 2022 року. Багато наших перебралося сюди просто із пекла війни – з районів сходу України. Вони можуть отримати медичне обслуговування та освіту, а найбільш уразливі – грошову допомогу. Але знайти роботу та доступне житло зазвичай складно.

З моменту запуску 2022 року програма «Crystal» для українців, яка крім мікрофінансування включає послуги бізнес-наставництва, допомогла понад 30-ти українським підприємцям. Зокрема таким, як Ірина, – утримувати себе та інших біженців.

Засновник і голова «Crystal» Арчіл Бакурадзе запевняє, що найефективнішим способом підтримки біженців є працевлаштування та розвиток бізнесу. Сам із біженців Абхазії, яку росія нагло анексувала в Грузії, він розуміє важливість солідарності та підтримки. «Crystal» ініціював 25 років тому разом із земляками, підприємливими молодими переселенцями. Тепер це найбільша мікрофінансова установа в Грузії.

«Дуже важливо, – вважає Бакурадзе, – подолати стереотип про те, що біженці можуть бути проблемою або ризикованими клієнтами. Ми самі знаємо, що більшість біженців — талановиті, економічно активні люди, і переміщення допомагає мобілізувати їх навіть більше, ніж зазвичай. У всьому світі ідея підтримки фінансової інтеграції біженців є розумною політикою, і ми заохочуємо будь-яку іншу фінансову установу подумати про такі програми».

Після переговорів з Агентством ООН у справах біженців «Crystal» незабаром поширить свої фінансові програми на вимушених переселенців різних національностей, які проживають у Грузії.

«Така допомога справлі вирішальна для ініціативних людей, — каже Ірина Доценко, відчиняючи двері свого другого кафе «Як вдома» в Батумі. – Бо й ми тепер стали корисними для Грузії».