Після дискусії, яку викликав новий закон про освіту, журнал «Новое время» розпитав відомих українців, що вони думають про мову навчання у країні – чи всі повинні навчатися українською?

Іван КОМПАН, викладач Единбурзької бізнес-школи:

– Без мови існування нації неможливо. Якщо ми хочемо зберегти Україну, то освіта має бути українською. Обов’язково! Для всіх.

Але щоб людям самим хотілося вчитися і говорити українською, потрібно не ура-патріотичні гасла дурним голосом репетувати та бутафорські шаровари з жупанами натягати. Потрібно сформулювати просту національну ідею – підвищення добробуту народу, і робити все можливе заради її реалізації.

Якби український народ був багатший, питання мови гостроту втратило б, та й таких трагедій, як Крим із Донбасом, не сталося б. А зневірені від злиднів і позбавлені надії люди завжди будуть робити безрозсудні вчинки, які закони не приймай.

Людмила ГОРДЕЛАДЗЕ, директор київського кінотеатру «Жовтень»:

– Відповім, як ребе: і так, і ні.

Так, оскільки це державна мова. Але не від сьогоднішнього дня. Спершу потрібно підготувати не лише підручники українською мовою, а й перекласти з інших мов усі досягнення в кожній галузі навчання. А це роки і великі кошти.

А якщо [підготувати] лише підручники, то це профанація. Якісної освіти не буде.

Бачо КОРЧИЛАВА, колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні:

– Хотілося б навести аналогію із Грузією. У цій країні ви можете отримати освіту іншою мовою, але якщо не знаєте державної [грузинського] мови, то не можете розраховувати на престижну роботу, політичну кар’єру або громадську діяльність. Не знаючи державної, ви не зможете вступити ні у жоден виш.

Така твердість у мовному питанні не заважає у Грузії національним меншинам ні в чому. Більше того, знання державної мови допомагає представникам національних меншин бути повноправними членами суспільства.

Наприклад, нинішній міністр охорони здоров’я, праці та соціальних справ Грузії – етнічний українець Давид Сергієнко. І це лише один із небагатьох прикладів, коли представники національних меншин успішно інтегровані в суспільство завдяки знанню державної мови.

Тому вважаю, що і в Україні знання державної мови має бути обов’язковим. Особисто мій син Давид Корчилава отримує тут освіту українською мовою. Так і має бути. Люди, які народилися в Україні та живуть тут, повинні здобувати освіту державною мовою, щоб бути повноправними членами суспільства.

Семен ГЛУЗМАН, президент Асоціації психіатрів України, правозахисник і дисидент:

– Я не бачу якихось серйозних порушень у цьому законі [про освіту].

Але тут інше питання: чи потрібно було саме зараз цим займатися? Мені здається, що дражнити голодний народ не потрібно. І подавати [привід] ворогам і тим, хто погано ставиться до нас, теж не потрібно було.

Тому що наша влада мала убезпечити себе: поспілкуватися з нацменшинами, порадитися з Радою Європи, з Венеціанською комісією – не зараз, а тоді. Але вони ж знахабніли і вважають, що можна все. Хіба держава Україна відкрила якісь безкоштовні курси з вивчення української мови?

Наприклад, коли моя знайома в Берегового [Закарпатська область] попросила у двох дівчат підказати їй дорогу, ті ні російською, ні українською відповісти не змогли. Це нестерпна ситуація.

Алім АЛІЄВ, програмний директор Кримського дому, співзасновник громадської ініціативи Крим SOS:

– Чи повинні мешканці країни знати свою державну мову? Для мене відповідь однозначна: очевидно, що так. Чи повинні всі мешканці країни навчатися державною? Тут я б не був таким категоричним.

Діти у школі поряд із навчанням державною мовою повинні мати право також комбінувати навчання своєю рідною мовою, щоб зберегти ідентичність. Наприклад, в умовах загрози зникнення кримськотатарської мови для кримських татар це критично важливо.

Але тут має бути одна умова – якість викладання. Ні в якому разі не можна створювати такі умови, коли молодь, закінчуючи школу, не говорила б українською мовою і разом з цим мала б слабкі знання із загальноосвітніх предметів.

Володимир ТИХИЙ, кінорежисер:

– Переконаний, що навчання має відбуватися українською мовою. Чи виключає це вивчення інших мов? Ні. Адже разом з цим можна вивчати англійську або французьку. Або, скажімо, навіть російську літературу у вишах цілком можна вивчати мовою оригіналу.

Зрештою, ми – сучасна нація і держава, що формується, і фактично від успіху цієї історії буде залежати те, чи зможуть співвітчизники говорити однією мовою і разом домовитися про спільні правила гри.

І це питання дуже актуальне. Адже якщо зараз не сформується такий культурний український центр на території України, а залишиться і далі під впливом, умовно кажучи, «русского мира», то наступним кроком може стати відновлення Російської імперії в її колишніх кордонах.

А що стосується ситуації, що загострилася з Угорщиною, я не думаю, що ця країна має якісь територіальні претензії. У першу чергу вона намагається отримати якісь політичні преференції –  як всередині своєї країни, так і на європейській арені.

Олександр КРАСОВИЦЬКИЙ, генеральний директор і власник видавництва «Фоліо»:

– Не бачу ніяких проблем для психічно і розумово здорових громадян вивчити мову, якою розмовляє більшість населення країни і яка є частиною державності. Винятком тимчасово (на два-три роки) можуть бути молодша школа і дитячі садки. Те саме стосується всіх видів процедур держави зі своїми громадянами, включаючи податкові органи і силові структури.

Ніколи б не відбулися як держави Ізраїль, Чехія, Норвегія і багато інших.

Але стабільне становлення держави – це не лише мова та її застосування в освіті та культурі. Це і стабільне законодавство, жорстка і чесна правоохоронна система, суди, які є за що поважати населенню.

Андрій ХУДО, голова наглядової ради холдингу емоцій !FEST (креативні проекти і ресторани, у тому числі львівська «Криївка»):

– Звісно, якщо ти живеш в Україні, то повинен вивчити українську. І з поваги до країни, благами якої користуєшся, і з поваги до самого себе.

Знати інші мови – це безперечна перевага. І, наприклад, знання англійської мови необхідне за замовчуванням, щоб відкривати світ для себе.

Тому вчіть мови і чим більше – тим краще. А українську – знайте і просто любіть.