Моє покоління «нульових» ще застало часи, коли телевізор був основним джерелом розваг та інформації. Тоді інтернет не був настільки поширеним, і більшу частину свого вільного часу я проводив, дивлячись мультфільми, серіали, фільми та шоу. Навіть музику слухав з телевізора, бо альтернативи майже не було. Але згодом разом з багатьма змінив свої звички щодо телебачення.

Класичне розуміння телевізора, коли потрібно сісти, увімкнути, наприклад, «Новий» і чекати, що ж там буде, дивлячись надокучливу рекламу, вже не приваблює. Тепер цю чорну прямокутну панель використовую як дисплей для смарт-приставки.

Прочитав недавнє інтерв’ю Олександра Роднянського. Надихнувся його заявами про те, що «класичне телебачення – це вже рудимент» і що «українське телебачення доживає останні свої дні», і взявся писати цей роздум. Ота згадка про рудиментарність, схоже, вказує на поспішний відступ класичного телебачення перед сучасними медіаформатами. А негативний прогноз для українського телебачення стимулює замислитися про назрілі зміни і реформи цієї галузі.

На мою думку, телебачення (ТБ) є застарілою, але необхідною формою масової комунікації для держави. Це все ще ефективний ретранслятор новин не лише для внутрішньої аудиторії, а й для зовнішньому світу. І засіб комунікації між нашою державою та іншими країнами. Однак, проблема нашого ТБ полягає у тому, що воно застигло на місці.

Чому люди переважно користуються інтернетом, зокрема соціальними мережами та стрімінговими платформами для пошуку й отримання інформації та контенту?

По-перше, це різноманітність і простота вибору. Широкий спектр інформаційного наповнення, включно з новинами, розважальним контентом, фотографією, відео, музикою тощо. Люди можуть легко знайти та споживати те, що їх цікавить. З появою стрімінгових платформ і відеохостингів, де користувачі можуть переглядати вміст за запитом, традиційне телебачення відчуло конкуренцію щодо доступності та вибору матеріалу. Люди можуть переглядати вміст у будь-який зручний для них час, обирати програми або шоу, які їх цікавлять, замість слідувати заздалегідь визначеним програмі та графіку телепередач.

По-друге, швидкість і зручність. У сучасному інформаційному світі дуже важливо мати швидкий і головне, зручний доступ до інформації. Соціальні мережі легкодоступні на різних пристроях: смартфонах, планшетах, комп’ютерах. Маємо, отже, зручний інструмент для пошуку і стеження за подіями.

По-третє, можна самому стати інфлюенсером, тобто висловлювати власну думку. Завдяки соціальним мережам кожен може створювати власний контент у вигляді текстових повідомлень, фотографій, відео, блогів тощо. І в такий спосіб висловлювати свої погляди, досліджувати певні теми, підтримувати дискусії, впливати на думки та переконання інших користувачів. Також самі користувачі можуть додавати відгуки, критичні коментарі, тобто фідбеки. А це працює на якість контенту.

Телебачення, звичайно, пропонує аудиторії широкий спектр інформації, розваг, інших програм. Але в контексті суспільної взаємодії соціальні мережі надають людям більшої свободи та оперативності висловлювати свої думки, побачити реакції інших користувачів, підтримати товариство за спільними інтересами.

Звернімо увагу на розважальний вид контенту. Пригадую безліч різноманітних каналів для молоді: «QTV», «MTV», НЛО» та інші. Проблема таких каналів в тому, що їхня аудиторія «виростає» зі сприйняття такого контенту. Замість того щоб змінювати своє змістовне наповнення, відтак привабити нову аудиторію, ці канали малоактивні й поступово втрачають глядача.

Повторюся: телебачення все ще має вагу, особливо як ретранслятор новин, спортивних подій, масових заходів, котрі потребують великої глядацької аудиторії. Упродовж багатьох років воно залишається одним з наймасштабніших засобів масової комунікації і має свою віддану аудиторію. До того ж деякі телевізійні канали й програми активно присутні в соціальних мережах та в інтернеті, а це додатковий глядач і можливість адаптуватися в новітніх технологічних реаліях. Відтак телебачення не зникне повністю, але його розважальному сегментові необхідно йти в ногу з часом і розвиватися в інтернеті, щоб залучати нову аудиторію та зберегти свою релевантність

Українським телеканалам потрібен розвиток, варто активно інвестувати у виробництво оригінальних, а головне – якісних серіалів, фільмів, шоу. Бо й донині багато змісту, який бачимо на екранах, є непотрібним шлаком, створеним лише для «розпилювання» грошей.

Новий якісний медіапродукт слід просувати на стрімінгових платформах, або ж розробити власний майданчик з ексклюзивним контентом. Глядач має бачити щось особливе й унікальне. Ексклюзивні проєкти можуть стати нашою конкурентною перевагою, привернути значну увагу внутрішнього і міжнародного медіаринку. Головне – задовольнити потреби вітчизняного глядача у якісному телевізійному продукті, активно просувати українську культуру в світі.