Пішов другий рік повномасштабного вторгнення росії. Боротьба триває не тільки на фронті, а й у душах українців. Переосмислюються життєві цінності, власне місце в країні, своя ідентичність. Все більше наших земляків усвідомлює: геноцидна акція нищення імперією рашистів українського народу, української культури, мови триває не рік, не 8 років, а століттями. Тому в Україні наростає суспільний спротив усьому російському – воно стало маркером варварства.
Для багатьох наших громадян ця внутрішня трансформація розпочалася зі зміни мови спілкування.
Про це говорили в Укрінформі учасники публічної дискусії «Національна культура та мова в Україні: зміни в громадській думці після року війни». Зустріч ініціював Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Його фахівці оприлюднили результати загальнонаціонального опитування, проведеного у грудні 2022 р. спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей та Криму. Опитували методом face-to-face 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищила 2,5%.
За словами аналітика фонду Тараса Тарасюка, мовна ситуація в Україні досить суттєво змінилася: збільшилася частка вживання української мови і частка українців, які вважають українську мову рідною. Якщо 2021 року 64% опитаних підтвердили, що спілкуються вдома українською, то за рік про це сповістив уже 71% респондентів. Натомість рівень вживання російської мови зменшився на майже 10%.
Респонденти також відповідали на запитання про необхідність вивчати в українських школах твори російських авторів. Досить багато суперечок точиться довкола освіти і російських митців.
Як повідомив Тарас Тарасюк, молодь рішуче не бажає вивчати у школах російських авторів. А загалом понад третина українців вважає, що російськомовних авторів слід виключити зі шкільної програми.
Як показало дослідження, прихильниками творчості російських авторів у школах є лише близько 7% громадян. Решта виступає за зниження кількості російських авторів у підручниках. Утім відносно популярною (близько 28% опитаних) лишається опція не відмовлятися від творів, які вважаються «світовою класикою».
– Після повномасштабного вторгнення росії в українському суспільстві сформувався консенсус щодо того, що має зростати потреба в забороні російських культурних продуктів, – сказав пан Тарасюк. Нині понад 60% українців вважає, що має бути цілковито заборонено російських авторів та російськомовний культурний продукт. Разючі ментальні зміни на сході країни: 2021 року лише 28% тамтешнього населення підтримувало заборону російського культурного продукту, але за рік цей показних виріс майже вдвічі.
Відчутно українізувався стольний Київ, і це, за оцінкою громадського діяча, співкоординатора руху «Простір свободи» Тараса Шамайди, можна вважати зламом.
– Соціологія свідчить про те, що нині українською повсякденно розмовляє вже більше половини киян, – розповідає експерт. – Це вперше за понад 150 років. І дуже важливо закріпити цей тренд.
Схоже, переважна більшість українців зрозуміла, що нинішня війна є перш за все війною за нашу ідентичність. За цей важкий рік з’явилося дуже багато якісного українського культурного продукту. Підтримка держави, зміни в свідомості українців, прагнення до національної ідентифікації – все це забезпечує незворотні процеси національної консолідації, творить міцну, єдину українську націю.
Залишити відповідь