Кажуть, письменники найкраще володіють словом. Але тут саме той випадок, коли бракує слів. Коли душа концентрує німу лють.

Удосвіта першого дня нового 2025 року ворог масовано атакував дронами центр Києва. У Печерському районі уламки безпілотників пошкодили 17 будівель, повідомили у пресслужбі КМДА. Зокрема, історичну будівля Національного банку України, школу, житлові будинки: повністю чи частково поруйновано понад 250 квартир. Загинули мирні люди. Серед них подружжя науковців, докторів наук – нейробіолог Ігор Зима та біолог-біохімік Олеся Сокур. З-поміж постраждалих – двоє вагітних жінок.

Лише про один будинок не згадувалося в найперших оперативних повідомленнях, хоча він теж опинився в епіцентрі руйнувань – про впізнаване приміщення Національної спілки письменників України. За півтора століття революцій, воєн, більшовицьких містобудівних експериментів ця історична споруда зберегла первозданну зовнішню та внутрішню оздоби. Але цього ранку рашистські варвари скалічили і її вид: вибито практично всі вікна, близько 90 штук, частково поруйновано фасад, понівечено деякі кабінети. Будівля взялася тріщинами. Пожежі в ній, Богу дякувати, не трапилося, і це вберегло її від катастрофи, адже третину унікальної оздоби її стін та стелі виготовлено з дерева.

Відомий серед істориків як маєток Лібермана, будинок має свої неповторні архітектурні «родзинки»: мистецьку ліпнину на стелях, мармурові підвіконня та сходи, венеціанські дзеркала, 17 груб різних за формою, кольором, стилем. Першим його господарем був генерал-ад’ютант Федір Трепов, який замовив проєктування будівлі відомому київському архітекторові Володимиру Ніколаєву. Згодом її придбав київський купець та цукрозаводчик Симха Ліберман. Той-таки Ніколаєв перебудував особняк під смаки нового власника, у стилі неоренесансу. В такому вигляді дім дожив до наших днів. Після Жовтневого перевороту та громадянської війни тут розміщувалися Рада народних комісарів УРСР та дитяча консультація Охматдиту. А 1953 року будинок передали у власність Спілки письменників.

Саме у його стінах народжувався Народний Рух України за перебудову, ініційований, зокрема, і прогресивною письменницькою спільнотою. Вже у незалежній Україні письменникам неодноразово доводилося відстоювати свій осідок від зазіхань влади. Свого часу один із очільників НСПУ Володимир Яворівський заявляв, що будинок Спілки письменників упав в око тодішньому російському послу в Україні Віктору Черномирдіну.

І ось московити знову нагадали про себе – убивць, варварів, руйнаторів. Чергова історична пам’ятка відчула на собі «велічіє русской гуманістічєской культури». За час агресії ці «гуманісти» вже знищили та понівечили в Україні близько двох тисяч будівель, які мають статус пам’яток архітектури місцевого та всеукраїнського значення.

Повідомлення про ушкодження рашистами Будинку письменників викликало шквал відгуків у соцмережах. Наведу кілька:

«… Ранковий приліт ранить особливо важко, бо цей особняк – справжній витвір архітектурного мистецтва. Унікальна інкрустована мозаїка дерев’яної підлоги, ліплення, кахляні печі з неповторним облицюванням, прикрашені гербами та головами міфічних істот, розпис та різьблення достойні кращих домів Європи початку ХХ століття…». ( Зінаїда Сукха).

“Через обстріл московитів сьогодні постраждала пам’ятка історії та архітектури – приміщення нашої Національної спілки письменників України… Російські варвари та нелюди! Та доведеться путінській Росії за все відповідати, як це сталось із гітлерівською Німеччиною!». ( Юрій Дорошенко).

«Для тих нелюдів немає нічого святого. Їм байдуже, чи це людські життя, чи це пам’ятки культури. Бо вони – варвари і терористи». (Ольга Гордієнко).

«Рашистам українська культура і література, як свята вода для чортів, – «душі прєкрасниє пориви»! Душать та не задушать!».(Ігор Назаренко).

Вже 2 січня на заклик керівництва Національної спілки письменників України до пошкодженого будинку на Банковій прийшли десятки людей, аби допомогти з прибиранням. Не тільки письменники, але й звичайні кияни.

Про цю народну толоку поетично висловилася Ольга Штепа:

…Колючі скалки, ненависті повні,

Я вимітала віником домашнім.

Хай упадуть, болючі і жертовні,

До окупантів у чужі піддашшя!

А наступного дня на позачерговому засіданні Секретаріат НСПУ ухвалив рішення утворити комісію для обстеження об’єкта культурної спадщини, обрахування нанесених збитків та залучення коштів для його реставрації. За жодних обставин цільове призначення будівлі змінено не буде, вона залишиться осердям діяльності українського письменництва.

Своєю чергою Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заявило, що звернеться до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) з проханням сприяти створенню механізму збереження та захисту архітектурної цілісності вулиць історичного центру столиці України, незалежно від статусу будівель або форми їх власності. Системний підхід допоможе захистити культурну спадщину як невіддільну частину національної ідентичності та, найважливіше, створить базу даних для відновлення історичних будівель і споруд.