А таки недаремно його називають Великоднем, Великим Днем! Свято Воскресіння, перемоги Життя над смертю – одне з найшановніших в Україні. Нинішня війна додала і тут своєї чорної барви: через комендантську годину і загрозу ворожих авіаударів великодніх всенощних не буде.

Багатьох наших громадян війна вигнала за кордон. Для прикладу, станом на 15 квітня, до Польщі виїхало близько 2,7 млн. українців. Наші вимушені переселенці мимоволі починають цікавитися усталеними традиціями Великоднього свята у цій католицькій країні. Ці нотатки очевидиці – спроба мого власного відкриття особливостей польського Великодня.

Перше, що впадає в око – різниця в даті святкування. Християни західного обряду 17 квітня вже куштували пасхальну бабку, коли християни східного обряду тільки підбирали форми для випікання запашної паски до 24 квітня.

Звісно, перш ніж смакувати пишну паску, вірні дотримувалися встановлених релігійних обмежень. Великий піст за візантійською традицією від православних вимагає більшої помірності у їжі. Протягом сорока днів заборонено вживати будь-які продукти тваринного походження. У дні великих свят, наприклад на Благовіщення чи Вербну неділю, дозволено послабити умови посту. Католицька церква не вимагає від своїх вірян дотримуватися такого суворого посту. На відміну від православних, католикам слід повністю відмовитися від скоромної їжі тільки в деякі дні перед Великоднем.

У католицьких костелах освячують великодній кошик вранці Великої суботи. У кошик, прикрашений гілками самшиту, кладуть крашанки, писанки, ковбасу, сіль, хрін, хліб, бабку. Великодня служба у польському костелі – особлива подія. У храмах відбувається Пасхальна літургія – найважливіша меса Католицької Церкви. На відміну від православної всенощної, вона триває декілька годин.

Опісля настає найсмачніше святкування Великодня. Повернувшись із храму, родини збираються на великодній сніданок. Страви на польському великодньому столі теж мають відмінності. Білий борщ (журек), сирний десерт «Серник», висока пишна бабка – всі ці екзотичні для нас страви мала насолоду скуштувати на гостині у польській родині. Про нашу паску з солодкою глазур’ю та кондитерською фігурною посипкою тут ніхто навіть і не чув. Що ж, через тиждень дізнаються. Як і про традицію «битви крашанок». Поляки роблять крашанки, іноді на яйця клеють спеціальні наліпки, різнокольорові нитки. Але вони не подають їх на стіл в яскравому вбранні – надають перевагу вже очищеним, порізаним на шматочки, які кожен із присутніх повинен вмочити в свячену воду та сіль і з’їсти перед початком святкового обіду. Насолодитися виблискуванням різнокольорових писанок у променях святкового настрою можливості не маєш, зате слухати та говорити теплі побажання, поки підносиш до рота шматочок сакрального яйця, не менш приємно.

На другий день Великодня у Польщі, як і у нас, – обливаний понеділок. Цього дня дозволяється обливати одне одного водою. Ображатися через це не потрібно, адже таке обливання порівнюють із хрещенням та благословенням.

Є у нашому святкування багато чого спільного. Втім, занурившись пізнати особливості польської Паски – красиво і корисно.

Тепер моя черга: розповідатиму полякам, як святкують Великдень українці. Гадаю, зумію і їх приємно подивувати.