Іноді, на перший погляд, незначні речі стають найромантичнішим спогадом у нашому житті. Ми асоціюємо певний його період із музикою, одягом, фотографіями, місцевістю, зі своїм смаками і запахами… Який у вас був смак дитинства? Солодкий присмак жуйки — однієї точно буде недостатньо, щоб насолодитися яскравим моментом. Різноманіття маленьких солодощів, мініатюрні комікси, вкладиші… Згадали про що я? Покоління XX та XXI століть дорослішало разом з культовим брендом «Love is». Цікаво, що комерційний проєкт досяг успіху завдяки дивовижному почуттю — коханню.

Історія бренду починається з коміксів 1960 року, коли юна Мерілін Джудіт Гроув (Кім Касалі) з Нової Зеландії вирушила подорожувати світом. У свої 19 років дівчина встигла відвідати Австралію, Європу та США. Опинившись у Лос-Анджелесі, Мерілін познайомилася з італійцем Роберто Касалі, комп’ютерним інженером. Між молодими зародилося кохання. Дівчина зізнавалася у своїх почуттях… карикатурами. Малювала їх ручкою на серветках і клаптиках паперу – зображувала маленького пузатого хлопчика та дівчинку, а вгорі кожної картинки писала» «Любов — це …».

Спершу воно мало вигляд щоденника, в якому закохана розповідала про стосунки. Згодом пара одружилася. Касалі влаштувалася секретаркою у дизайнерську компанію. Але створювала маленькі буклети з кумедними малюнками та продавала їх по долару за штуку. Роберто захопився творчістю дружини та закликав малювати ще більше. Згодом показав її роботи журналістам. У 1970 році газета «Los Angeles Times» погодилася опублікувати перший комікс. Роберто вирішив продюсувати проєкт.

Саме тоді вийшла екранізація роману Еріка Сігала «Історія кохання». Слоган узяли з коміксів Кім: «Любов — це коли ти не повинен просити вибачення». Проте авторка вирішила змінити цитату: «Любов — це коли ти здатний просити вибачення». Це посприяло зростанню популярності. Подружжя створило корпорацію під назвою «Minikim». Малюнки Кім з’являлися у виданнях «Daily Sketch» і «Daily Mail» та стали принтами. До середини 1970-х щорічний дохід компанії становив близько 4-5 млн фунтів стерлінгів. Уже тоді бренд «Love is» був поширений у 50 країнах світу.

Життя налагоджувалося, пара переїхала до Великої Британії. У них народилося двоє синів. Але у благополуччя родини увірвалася біда: 1975 року у Роберто діагностували рак. Кім Касалі припинила малювати. Але справу життя залишати не хотіла: найняла у компанію англійського аніматора Білла Еспрі, щоб той малював комікси. Їхнє авторство залишалося за карикатуристкою. Саме Білл Еспрі зробив персонажів кольоровими та «одягнув» їх.

Роберто Касалі помер у 1976 році. Кім пережила його на 21 рік, але теж пішла у засвіти від раку. Компанію «Minikim» очолив старший син подружжя Стефано Казалі. Білл Еспрі продовжував працювати ілюстратором, на чолі команди художників. Він і досі створює малюнки «Love is» та поширює публікації в інстаграмі.

На цьому історія коміксів не завершилася, адже найбільшу популярність вони здобули завдяки жуйці. У 1990-х на турецькому заводі «Dandy Sakiz» почали жуйки «Love is». Не попередивши правовласників про використання назви. І тривалий час ніхто не знав, що її просто вкрали. Ілюстратор коміксів Білл Еспрі випадково дізнався про це аж у 2008 році, коли йому зателефонував кореспондент журналу «Велике місто», щоб узяти інтерв’ю про вкладиші для турецької жуйки.

Після цього корпорація «Mondelez International» купила турецьку фабрику і жуйки «Love is» стали випускати вже офіційно, за патентом. Нині вони залишаються культовим подарунком. Це той випадок, коли бренд стає частиною повсякденного життя.

З початком війни українці теж створили версію «Love is». Актуальну.