Війна й особисті переживання викликають неабиякий стрес. Психологічна допомога потрібна багатьом підліткам. На жаль, не кожен може звернутися до спеціаліста. Іноді це зумовлено фінансовою скрутою, а подеколи – обмеженнями батьків, пов’язаними упередженим ставленням до психологів та психотерапевтів.
А втім нині кожен може отримати безкоштовну психологічну допомогу, задля цього достатньо просто звернутися до спеціалізованої благодійної організації. Ми поговорили з підлітками про проблеми на їхньому шляху дорослішання в умовах воєнного часу. А про важливість психологічної допомоги й підтримки розповіли Олександра Камєнєва й Марина Нечепурна – консультантки проєкту «Teenergizer», який цілком конфіденційно пропонує підліткам безоплатні консультації.
– У перші дні війни стало помітно більше звернень, – ділиться Марина. – Люди питали, як діяти у небезпечних для життя ситуаціях: де краще ховатися, як надавати першу допомогу, підтримувати рідних і при цьому зберігати власний спокій. Згодом, коли інформації у відкритому доступі побільшало, кількість запитів стала такою, як раніше, а деякі з них уже не були прямо пов’язані з війною.
Підлітки шукають підтримки, хочуть отримати відповіді на свої запитання, поділитися переживаннями чи й просто виговоритися. Іноді можуть соромитися своїх емоцій, але під час діалогу розкриваються. За годину консультації вдається знайти відповідь на запит. Батьки або друзі теж можуть підтримати. Експертки наголошують, що кожному до снаги підійти й сказати: «Я поруч і в будь-який момент можу допомогти».
Однак важливо спочатку запитати, чи готова людина до діалогу. Можливо, зараз вона хоче побути наодинці зі своїми емоціями. Потрібно нагадувати дітям і підліткам, що їхні хвилювання, невпевненість у майбутньому, незнання що робити і як вчинити – це нормально, тож не варто соромитися. Потрібно вчитися говорити про свої почуття, а вихід зі складної ситуації обов’язково знайдеться.
– Найчастіше я спілкуюся на особисті теми: проблеми й непорозуміння з батьками, друзями, стосунки з партнерами, сварки, маніпуляції, – розповідає Олександра. – Пишуть про пригнічений стан, панічні атаки, тривожність, хвилювання, труднощі з комунікацією. Частими є запити стосовно невпевненості в майбутньому. Також особливо популярне зізнання «я не знаю ким хочу бути, мені не подобається обраний університет, а батьки тиснуть». За словами підлітків, окрім новин, пов’язаних з війною, стурбованість викликають іспити й невизначеність. («Я можу залишитися без майбутнього, без навчання, без дому…»). Когось із опитуваних непокоїть страх переїзду в іншу країну, можливої втрати батьками роботи, складнощі в освітньому процесі через війну та відключення світла, а також взаємини з батьками. («Відчуття, що я нічого не досягну, і батькам буде соромно за мене»).
Вкрай важлива тема сексуальної освіти. Консультантки не приховують, що до них часто звертаються з питаннями про секс, безпеку та ВІЛ. Наприклад: «чому я відчуваю біль після статевого акту?», «я боюся завагітніти» або «я спілкуюся з ВІЛ-позитивною людиною, чи може мені передатися ВІЛ?». І експертки надають рекомендації, пояснюють чи радять звернутися до лікаря.
Під постійним тиском стресу дехто отримує неприємний досвід переживання панічних атак. Психологині наголошують: кожен мусить знати способи першої психологічної допомоги. Щоб підтримати людину, в якої істерика, ступор або паніка. «Спочатку перевірте, наскільки безпечною є ситуація саме для вас. Упевніться, що в людини справді панічна атака, візьміть її за руку, посадіть або попросіть лягти на тверду поверхню. І нагадуйте їй, що ви поруч, що все скоро минеться, все нормально… Дайте зрозуміти людині, що вона в безпеці… Переведіть увагу з надокучливих думок. Згадайте про спеціальні техніки дихання, наприклад, за квадратом. Є ще вправи, коли людину просять подивитися навколо й перерахувати три предмети певного кольору або ті, що починаються на якусь конкретну літеру. Коли вашому «підопічному» полегшає, запропонуйте йому попити теплої води або чаю. Не залишайте його на самоті, краще будьте поруч, підтримуйте і слухайте».
Проте не завжди поряд виявиться такий рятівник. Саме тому маємо знати про ініціативи, які пропонують безкоштовні консультації. Звертатися по допомогу не означає бути слабким. Але ментальне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Майбутнє починається зі свідомого ставлення до себе, своїх емоцій та почуттів.
Залишити відповідь