Хочеш про щось дізнатися? Запитай у Вікіпедії. Це настільки просто, як і формула «запитай у Google». Кожного дня з’являється все більше дописів у медіа та соціальних мережах з цитатами або навіть цілими текстами з «Вікі». Але як функціонує цей ресурс і чи можна безпечно ним користуватись?
Знайти відповіді на ці запитання спробували учасники онлайн-діалогу «Чи можна вірити Вікіпедії?» – Оксана Мороз, засновниця волонтерського проєкту з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», та Олександр Гаврик, патрульний українськомовного розділу Вікіпедії, колишній член Правління ГО «Вікімедіа Україна».
Загальновідомо, інформацію у Вікіпедії може редагувати будь-хто. Робити це обґрунтовано і не дуже. Але насправді перед внесенням нового тексту патрульні ресурсу перевіряють його на дотримання правил і настанов Вікіпедії. Їх, правил, не дуже багато: за словами Олександра, чіткий вандалізм буде помітно. Однак, поки патрульний, адміністратор або інший користувач не побачить акт вандалізму, нічого не відбудеться. Звісно, багато залежить від читацького попиту на ті чи інші вікістатті. Наприклад актуальна інформація про ковід-19 часто оновлюється і переглядається, тому акти вандалізму тут фіксуються доволі оперативно.
У суперечливих випадках рішення щодо нових редагувань раз на рік приймає спільнота Вікіпедії. Насамперед йдеться про видалення статей, внесення змін або введення нових правил чи настанов, про обирання нових патрульних, адміністраторів. Тоді враховується не кількість голосів за певне рішення, а його аргументованість і відповідність принципам Вікіпедії.
Іноді редагують інформацію і боти. Займаються вони, зазвичай, марудною роботою, яку нудно виконувати людям.
Принципом об’єктивного редагування є використання авторитетних джерел. Звичайно, різних для відмінних питань. Наприклад, як згадав Олександр, у статті про парламентську подію навряд чи буде об’єктивним використати розділ ЛІГА.Life (оскільки там публікується розважальний контент). Правки без джерел досить швидко видаляються.
Для боротьби з сайтами-сміттярками (сайти, які начебто медіа, але публікують багато фейків та маніпуляцій) та сайтами з пропагандистською або піарницькою інформацією створюються блеклісти, «чорні списки». Доступні такі списки і зареєстрованих користувачів Вікіпедії, і сайтів, заблокованих у деяких країнах. Спільнота також має право голосувати, після чого блек-листи оновлюються.
(Глобальний спам-блекліст)
Українська, англійська, німецька, французька Вікіпедії мають різні за правилами ресурсу і кількістю контенту сторінки. Дехто може використовувати автоматичний переклад. Олександр Гаврик особисто використовує його, перекладаючи статті з однієї мови на іншу. Особливо у випадках, коли погано знаєш мову, але хочеш, щоб цей матеріал був і в українській Вікіпедії. Кожна спільнота корегує інформацію під те, що прийнято в їхній країні.
Створити сторінку будь-кому також не вдасться – у Вікі розроблено ряд критеріїв значимості. Одним з яких є столітній тест. Себто чи будуть згадуватися ця подія, фірма або людина через сто років? При створенні сторінок для окремих персоналій (науковців, артистів, політичних діячів тощо) враховується їхній вплив на галузь та ситуацію в країні.
– В яких тематиках все-таки довіряти Вікіпедії, а в яких ні – ніякої «магічної пігулки» немає, ми перевіряємо інформацію, – наголосив патрульний. – У першу чергу дивіться: інформація стосується сьогодення чи ні. Минувшина, не сьогодення не так часто піддаються вандалізму. Найбільше можна довіряти інформації енциклопедичній. По-друге, зверніть увагу, на які джерела посилаються певні твердження. Якщо на жодні, треба вже замислитися. З подіями сьогодення варто бути дуже обережним, перечитувати цю інформацію, критично до неї ставитися.
Є певний перелік, чим НЕ Є Вікіпедія. Вона не є рекламою, трибуною для політичних гасел і найголовніше – вона не є новинами. Пам’ятайте, що «Вікі» – енциклопедія, а не ресурс новин.
Довіряйте, але перевіряйте!
Залишити відповідь