Яскраве, сонячне відкриття «Євробачення» у Києві. Приморожений військовий парад на Красній площі у Москві. Тисячі радісних гостей на пісенному європейському святі. Суворі замкнені обличчя російських військовиків у одноликих шеренгах. Україна вітає гостей піснею, Росія брязкає на весь світ зброєю…

Взяти участь у путінському параді із усіх президентів насмілився лише новообраний молдовський лідер Ігор Додон,  який здобув перемогу завдяки прорадянській ностальгії виборців. Минулого разу Владімір Путін теж був не один – до нього приїздив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Два роки тому керівники європейських держав відзначали у польському Гданську 70-ліття Перемоги у Другій світовій війні. Адже вона почалася 1939 року із нападу гітлерівської Німеччини і сталінського Совєтського Союзу (вважайте – Росії!)  на Польщу.

По завершенні «Євробачення» Київ святкуватиме традиційний День Європи. Через міжнародний пісенний конкурс його перенесли  з 20 на 14 травня. Цього разу у святкуванні візьмуть участь гості із сорока трьох країн – учасниць «Євробачення». І традиційно – іноземні посли. А ми відзначатимемо новий європейський відлік – початок дії безвізового режиму.

Україна йде у Європу у вишиванці і з піснею. Росія  проривається на Берлін загонами байкерів, «миролюбно» самоназваних «нічними вовками».  На минулому пісенному конкурсі українка Джамала перемогла з піснею «1944», присвяченою сталінській депортації кримськотатарського народу. Вона співала про «незнайомців», що приходять до твого дому і вбивають, а потім кажуть: «Ми не винні». Європа почула Джамалу і зрозуміла душею.

«Ніколи більше!», – під таким гаслом світ, Європа й Україна вшановують полеглих у Другій світовій війні. «Можем павтаріть!», – з вовчим вищиром ревуть прихильники «рускава міра». Що вони хочуть повторити? Війну! Свій напад на Фінляндію і Польщу? Будапешт  56-го і Прагу  68-го? Власне, вони вже повторили,  напавши на Грузію і Україну. Але вовкулакам хочеться ще…

Про нові світові загрози говорив Президент України Петро Порошенко 8 травня під час вшанування загиблих у війні з німецьким фашизмом. У виступі на Всеукраїнській акції «Перша хвилина миру» в  Національному музеї історії він провів паралелі між гітлерівською Німеччиною і путінською Росією. «Катастрофі можна було б запобігти, якби нацистський агресор своєчасно був зупинений спільними зусиллями демократичних держав. Починаючи з середини тридцятих років,  Гітлер свідомо і безкарно трощив систему європейської безпеки, порушував чинні договори, поглинав все нові й нові землі…  Пам’ятаючи уроки історії,  ми маємо не допустити тріумфу агресора. Чергова помилка може коштувати життя мільйонів і мільйонів. В Україні цей урок дуже добре засвоїли».

Виступаючи  9 травня, російський президент Владімір Путін  лякав світ, заявляючи про свою  непереможність: «Не народилася така сила, яка б змогла поневолити Росію і її народ». Якщо Путін серйозно думає, що це Берлін, а не Москва, напав на Грузію і що це не Росія анексувала український Крим, а Україна приєднала російську Кубань, то йому –  за ліками до Гітлера. Кремлівський божок знову привласнив Перемогу у Другій світовій війні, чим зневажив десятки мільйонів живих і мертвих борців з фашизмом. «Довгоочікуваний мир на планеті відвоювали саме наші батьки, діди, прадіди», – «жог глаголом» великий кремлівський знавець історії.   Сім мільйонів українських воїнів у арміях семи країн  антигітлерівської коаліції – такий внесок українського народу у Перемогу. Шістдесят п’ять  мільйонів загиблих – трагічний світовий мартиролог війни. Україна втратила до дванадцяти мільйонів загиблими, померлими в окупації, примусово вивезеними на роботи до нацистської Німеччини і комуністичного Сибіру, депортованими з Криму…

Військові паради пройшли у Росії скрізь, де були ті, хто, здатен носити зброю і гупати чобітьми. Навіть дітки з дитсадка в одностроях  кольору хакі колонами печатали кроки перед трибунами з рядженими дядями і тьотями.  Під гусеницями танків двигтіла земля у місцях дислокації російських військових баз,  в окупованому Криму і на Донбасі.

Несподівано піймав себе на думці: як добре,  що «Євробачення» у Києві проходить без російської нав’язливої пропаганди і журналістських істерик, без «колорадських» стрічок, чомусь названих «георгіївськими»,  без власовського триколору,  що став нині державним прапором РФ! Імперські щупальця опоганюють все, до чого лише доторкнуться.

Власне,  росіяни несподівано подарували  нам і Європі радість, позбавивши себе участі у пісенному конкурсі. Бо не ми влаштували для них «кримський» капкан. То вони нам копали яму, але самі ж до неї і втрапили. Зрештою, якби Росія хотіла взяти участь у «Євробаченні», то замінила б свою співачку, нев’їзну до України через гастролі в окупованому Криму, на когось іншого. Суверенітет нашої держави в усіх його законних проявах треба не лише поважати на словах.  А путінська Росія поводиться як окупант – чи то в Криму і на Донбасі, чи на «Євробаченні», чи й на засіданнях Радбезу. Чадить хамством, брязкає зброєю, погрожує…

Вона ляка, а нам не страшно.