Звідки в українських ЗМІ неточності, перекручування, неповна інформація, а часто і свідомі вигадки й упереджені коментарі? Відповідь шукали експерти «Кримської правозахисної групи.» Вони проаналізували, як вітчизняні медіа висвітлюють ситуацію на окупованому півострові та не непідконтрольній частині Донбасу і те, яким тамтешні журналісти бачать життя в Україні.

Експерти відстежували новини зі словами «Крим», «Донбас», «мешканці Криму», «мешканці Донбасу». На восьми кримських і семи донбаських сайтах звертали увагу на повідомлення зі словами «Україна», «українці». В обох випадках ключовими також були слова «переселенці» і «біженці».

Серед лідерів – сайт «Форпост Севастополь», де половина усіх повідомлень з материкової України мають ознаки фейковості, переважає мова пропаганди. На сайті «Керчь – мой город» за рік подали лише вісім новин про Україну, правда, нейтрального змісту.

Загалом сім із восьми кримських сайтів хронічно не дотримуються журналістських стандартів і професійної етики. «Российский пограничный корабль таранил буксир ВМС Украины и получил пробоину», – читаємо один із заголовків. Але ж відомо, що пробоїну отримав саме український буксир, а один із наших кораблів зазнав вогневого нападу, моряки були поранені. Знаходимо і такі страшилки від кримських журналістів: «На Украине умер от холода луганский художник», чи «Украина по полной закрутила гайки на въезд для крымчан и севастопольцев».

– Із загарбанням Криму відбулося переформатування інформаційної сфери. Українські і міжнародні медіа повністю витіснено, їм на зміну прийшло пропагандистське телебачення, інформаційні агентства, газети, які абсолютно не дотримуються журналістських стандартів. У них зовсім інші завдання, аніж об’єктивне інформування аудиторії, – коментує кримський журналіст Микола Семена, який зазнав судових переслідувань від окупаційної влади.

З різною інтенсивністю висвітлюють гарячі для суспільства теми українські ЗМІ. Найбільшу кількість новин про Крим подав Миколаївський сайт «Преступности.нет» – близько 600 за рік. А от для «Новин Полтавщини» кримські події малоактуальні. Знайдено лише кілька повідомлень. І це теж тривожний сигнал – російська окупація, збройна агресія на Донбасі для частини регіональних ЗМІ зникають з порядку денного, втрата території, загибель захисників випадають з фокусу громадської уваги. Втім середня кількість порушень журналістських стандартів в українських медіа не перевищує семи відсотків, тоді як у кримських вона майже втричі більша. Медіаексперт Ірина Сєдова припускає, що українські медіа не мають достатньої кількості джерел у Криму та на Донбасі, тому використовують неперевірені факти, дезінформуючи аудиторію. «Крымчане оказались в полном отчаянии и возненавидели оккупантов». Такого штибу узагальнюючі й оціночні висновки в українських ЗМІ радше виняток.

Олексій Мацука, засновник сайту «Новини Донбасу», редактор телеканалу «Дом», вважає, що потрібно акцентувати увагу на гуманітарній роботі з непідконтрольними регіонами, уникати лексики ворожнечі. Журналіст має право на власну позицію, передовсім патріотичну, але необхідно вміти знаходити баланс між персональними почуттями і принципами професійної журналістики. Медіаграмотності необхідно вчитися і громадянам.

Ольга Скрипник, керівниця «Кримської правозахисної групи», повідомила, що побачив світ довідник-посібник «Крим у контексті окупації». У ньому зібрано рекомендовану і небажану лексику для висвітлення подій на окупованих територіях, систематизовано термінологію. Видання допоможе у формуванні об’єктивної суспільної думки, стане в пригоді не лише журналістам, а й споживачам медіапродукту.

«Хіба важливо чи дотримуються журналісти професійних стандартів? Головне, щоб писали цікаво». Напевне, так вважає чимало обивателів. Але від цього й залежить наше сприйняття реальності. Ми часто помиляємося в оцінках дійсності, не робимо правильні висновки через спотворену інформацію. А російські журналісти свідомо вдаються до перекручувань. Про вплив же на суспільство ЗМІ свідчить, зокрема, їхня популярність. Наприклад, щомісяця регіональні сайти «материкової» України відвідує понад 17 млн читачів.

А таки не жартував польський гуморист Станіслав Єжи Лєц, коли писав, що газета – вікно в світ, яке можна затулити… газетою.