Кремлівському телепропагандисту, організатору й агітатору Дмітрію Кісєльову в Криму розбили обличчя.

Як пояснив сам гендиректор медіагрупи «Россия сегодня» й одіозний телерупор Путіна, випадок трапився на його дачі у Коктебелі. «Лицьо» Кісільову покоцали… камінці.  Мовляв, ішов, перечепився і запоров сторчма. Та хвацько ж так – акурат по гравію… Усією офіційною «телекартинкою».

Як сміялися українці колись відомою піснею:

Їхав я по гравію
З тою кучерявою,
Що забрала серденько і права.

Таки правда, що земля кидається на окупантів, а скоро – не сумнівайтеся – ще й горітиме під їхніми ногами. Та перед тим з неба каміння посиплеться, як того й просили деякі кримці. «Хоть камни с неба, мы на Родине»,  – багатьом, очевидно,  пам’ятні ці плакати, якими «зєльониє чєловєчкі»  пообтикали в Криму свою віроломну з’яву.  Зараз ці писульки-висульки кудись зникли. Мабуть, «активісти» злякалися,  що накличуть біду на свою ходу. Тим більше, що такі «кісєльовські халепи» для нинішніх непроханих гостей Криму стають нормою . Ось доньку  речниці російського «МІДа» Марії Захарової прямо в центрі Севастополя, на Приморському бульварі,  вкусила собака. В лікарні, куди відвезли дівчинку, як написало міське видання «ФорПост», не виявилося вакцини.  Її знайшли в іншій лікарні, щоб підвезти ліки, навіть була машина, але… кудись подівся бензин…

Взагалі, російським державним службовцям і політикам важко зберегти своє обличчя, коли йдеться про Крим. Пам’ятаєте, прем’єр уряду РФ Дмітрій  Мєдвєдєв, зашарпаний масовими чолобитними про підвищення пенсій, спромігся лише на безсило-фарсове зичення кримським «бабушкам-дєдушкам»: «Дєнєг нєт, но ви дєржітєсь…»?

Втім, мусімо визнати, що не перевелися на Росії камінь-політики. Якось приїхав Владімір Путін у Крим на морський парад і спостерігав за стрільбами. Аж тут одна ракета з низького старту несподівано мухою запетляла в повітрі,  шукаючи ціль.  Повертала свій ніс і до високої трибуни, але впала в море. Інший би запанікував, дременув кудись подалі, а Владімір Путін сидів, як пришитий, і жоден м’яз не сіпнувся на обличчі. З того часу, щоправда, паради приймає виключно в Москві. Але чорна кримська карма потяглася за ним і туди. Минулого року прямо на Красній площі, під час генеральної репетиції,  купою залізяччя зупинився розхвалений на всі заставки танк «Армата». Довелося  брати «гордость россійского танкостроєнія» на налигача і тягти «з глаз долой». А цьогорічний військовий «парад победітєлєй» з Путіним на вождівській трибуні  природа віроломно заліпила снігом ще й морозом смальнула.

Ні, Крим таки Україна, а не Росія. Та й той же Дмітрій Кісєльов про це добре знає. На рівні підсвідомості. Недаремно рік тому у своїх «Вєстях»  після сюжету з Криму продовжив програму такими правильними словами: «А теперь вернемся к России».

«Совпадєніє»?  Не думаю!