В акурат напередодні запровадження карантину Оксана Мороз презентувала у столичному «Urban Space» книжку «Нація овочів?» Зізналася, що майже 20 років віддала вірусмейкерству. Простіше кажучи – маніпулюванню громадською думкою. Але полишила цей фах – тепер займається декодуванням інформації. Про цю специфічну сферу інформаційних технологій і написала книжку. І, звісно ж, «наживо» поділилася з гостями презентації специфікою вірусмейкерства.
– Моя «Нація овочів?» – це спроба осмислити і протистояти зараженню інформаційними вірусами, – зазначила пані Оксана. – Ці віруси інфікують нас щодня. Проводячи тисячі шкідливих тверджень, убивають свідомість, перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. І найжахливіше: вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.
За визначенням авторки, «овочі» – це люди без критичного мислення, які сприймають на віру будь-яку інформацію як достовірну. У них відсутній інформаційний імунітет. Що це таке?Авторка виділяє два види цього захисту: вроджений (формується вихованням батьків, які пояснюють як одвівати повноцінну інформацію від інформаційної полови) та соціальний, сформований зовнішніми чинниками: журналістикою, блогерством, соціальними мережами тощо.
Утім самого лише критичного мислення недостатньо, щоб ефективно протистояти інформаційним вірусам. Тим паче, якщо ці віруси поширюють мовби ненав’язливо – скажімо, у розважальних програмах. Вкрай необхідно вміти декодувати і фільтрувати інформацію.
– Люди не вірять владі, люди вірять людям, – запевняє пані Оксана.
Такі собі безіменні пости з цілковито «секретними» інсайдерськими повідомленнями, добутими «дядею Ванею», котрий почув «достовірну» інформацію, коли працював у міністерстві, плодять безпідставні чутки. Оксана Мороз ділиться досвідом, як вберегтися від оманливих постів. Пояснює чіткі правила інформаційної гігієни: по-перше, сумніватися в усьому і перевіряти інформацію щонайменше з трьох джерел, по-друге, затямити, що не існує магічної таблетки (швидкого шляху до здійснення заповітної мрії), а тому конче необхідно фільтрувати інформацію і навіть оточення. Також варто формувати списки «хороших» і «поганих» ЗМІ (таких собі «медіа-помийок» і заанґажованих інформаційних каналів – передовсім інтересами їхніх власників). Слід набувати фахової звички визначати цифрові платформи, маштабатори інфовірусів. І не просто перевіряти інформацію, а перевіряти на патерни маніпуляції.
Презентація тривала близько години, була інформативною та, як і очікувалося, зосереджувалася на просуванні самої книжки. Підсумувати ж це дійство можна думкою самої Оксани Мороз: насправді, немає значення наскільки ви інформаційно чисті, якщо поряд дуже багато людей, що не дотримуються жодних правил інформаційної гігієни. І це вкрай небезпечно, особливо в драматичних умовах українського сьогодення.
Залишити відповідь