Про те, щоб вивчити німецьку, ніхто з нашої родини навіть не замислювався. Усе змінила широка війна. Рішення їхати в Німеччину виникло спонтанно. Тоді все було ніби уві сні, ми не розуміли, що робити далі, бо наші дні розтягнулися в місяці: не було завтра, а «вчора» просто зливалося з «сьогодні»…

Цікавість до німецької підібралося до мене дуже делікатно теплого літнього вечора: німкеня, наша сусідка, зустрівши мене у місті, запропонувала допомогу в опануванні мови. Вона виявилася викладачкою німецької для біженців.

Так двічі на тиждень стала відвідувати заняття «знайомства з німецькою мовою». На той час я вже офіційно зареєструвалася на інтеграційний курс німецької, але довелося чекати 4 місяці: надто багато було охочих. Але саме із невимушених занять, які проводила моя сусідка, розпочалася для мене справжня подорож світом німецької мови.

Для початку поступово збільшувала свій словниковий запас. Далі з’явилися карточки – улюблений помічний метод вивчати нові слова. На шматочках паперу пишу слово німецькою і його переклад. Іноді ще й готові речення, аби краще розуміти вживання слова. Їх можна носити з собою і переглядати дорогою на роботу чи навчання. Ними можна «прикрасити» стіни своєї кімнаті, щоб «натикатися» на нові слова, творити певні асоціації. Наприклад, коли освоювала німецькою назви меблів, усі меблі у своєму мешканні позначила карточками зі словами. І знаєте – дуже дієвий спосіб збагачувати свій словниковий запас!

Деякі слова для мене мають свою історію того, чому, як і коли їх вивчила, або де вперше почула. Дивовижно як вивчення буденних слів може пов‘язуватися з особистими спогадами.

Пізніше почала відвідувати інтеграційні курси німецької мови для іноземців: з понеділка по п’ятницю по три години на день. Там поєднували суто мовний курс із орієнтаційним – розповідали про життя в Німеччині. Особливість інтеграційних курсів у тому, що викладачі там розмовляють лише німецькою. Так слухачів «занурюють» в мовне середовище, коли правила граматики тут-таки втілюються у буденну розмову.

У цій справі дуже важливо вибудувати особистий графік навчання і сумлінно його дотримуватися. Я маю свій розклад і чітко визначений для вивчення німецької час. Групових занять для цього зазвичай замало, потрібна щоденна самостійна робота. Звісно, багато допомагає інтернет, бо знає відповіді та пояснення на будь-які запитання. У відкритому доступі є відеозаняття, розписані таблиці або конспекти, спеціальні тести для оцінювання рівня володіння мовою тощо.

Величезний плюс, коли є можливість відразу практикувати набуті знання. Мати когось, із ким можна побудувати діалоги та розіграти цікаві життєві ситуації. Це не тільки позбавляє боязні говорити, а й допомагає навчитися правильно формулювати речення і думати мовою, яку вивчаєте. Чим більше практики, тим краще результат.

Зі свого досвіду знаю: не треба боятися робити помилки. Декому це всерйоз заважає почати говорити іноземною. Зробили помилку – не губіться, проаналізували, відтворили правильно і запам’ятали. Особисто мені це дуже допомагає вдосконалюватися в німецькій. Хоча й досі розмовляючи часто помиляюся.

Щоб легко і вправно заговорити іноземною мовою, треба нею розговоритися.

Коли живеш в країні, де мова, яку вивчаєш, є офіційною, набагато простіше поглиблено поринути в її опанування. Бо вона всюди: в громадському транспорті, в аптеці, в рекламній брошурі, при касі магазину…

Звісно, для того щоб вивчити іноземну мову, не обов’язково виїжджати за кордон. Можна це робити самостійно і будь-де, просто варто себе нею оточити. Змінити мову налаштувань у своєму телефоні, дивитися фільми та серіали з субтитрами, слухати улюблені пісні й перекладати невідомі слова, читати книжки чи дивитися іноземний ТікТок. Зробити так, щоб «нариватися» на цю мову бодай кілька разів на день.

Раніше, коли дивилася фільм, не могла примусити себе читати субтитри. Тепер переглядаю кінострічки лише мовою оригіналу. Навіть якщо це французька чи іспанська. Сприймаючи іншомовний контент, не лише вчите мову, а й довідуєтеся багато цікавого про культуру, традиції, менталітет народу.

Нині одночасно з практикою в «Грінченко-інформі» триває моя історія вивчення німецької мови: готуюся до іспиту рівня В2.