З курцями у громадських місцях борються вже не перше десятиліття. В Україні навіть офіційна законна заборона діє, ще з 2012 року. Як її дотримуються – пересвідчитися просто: пройдіться столичними кав’ярнями, клубами чи рестораціями, і ви легко виявите порушників. Причому деякі власники навіть заохочуть курців: так «дорожать клієнтурою».

До честі, є серед українства дієві люди, котрим не байдуже здоров’я нації. З-поміж них – учасники всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння». Упродовд майже двох років ці активісти моніторять, як дотримуються антитютюнового законодавства: перевіряють чи стоять біля навчальних закладів МАФи, у яких торгують куривом, проводять публічні акції та круглі столи за участі молоді та представників органів місцевого самоврядування, організують журналістські розслідування, створюють відеоролики, у яких відомі люди розповідають про шкідливість куріння. Навіть проводять відеоексперименти: досліджують, як неповнолітні можуть замовити собі IQOS.

А нещодавно в Укрінформі активісти презентували власний моніторинг, який проводили в декількох містах. Результати вкрай тривожні. Скажімо, в усіх 20-ти перевірених кав’ярнях/барах/ресторанах середмістя Херсона адміністрація дозволяє курити один чи й декілька видів тютюнової продукції: у залах 15-ти згаданих заладів курять кальян, в 19-ти – електронні, а в 6-ти – і звичайні сигарети.

Олег Слабоспицький, член правління Національного українського молодіжного об’єднання та координатор всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння», покладає надії на те, що посилить ефективну протидію курінню в громадстких місцях майбутній закон про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну. Одна із авторів цього законопроєкту Лада Булах, народний депутат України, теж покладається на своїх колег, «свідомих депутатів». «Наш законопрєкт посилює відповідальність і суб‘єктів, і юридичних осіб, які дозволяють палити й організовують куріння всередині своїх закладів». Утім пані Булах зізналася: за рік розгляду в парламентських комітетах цей проєкт устиг частково застаріти, тому його слід оновити. Пообіцяла попрацювати над цим оперативно.

Якщо про шкідливість звичайних сигарет громадська думка більш-менш одностайна, то в оцінюванні наслідків куріння електронних пристроїв чи кальянів думки розходяться. «Є таке хибне враження, що електронні пристрої – це не сигарети, вони не такі шкідливі, бо, мовляв, менше смердять, – констатує Ольга Стефанишина, народний депутат від «Слуги народу». – Але насправді це не так. Електронні сигарети випаровують дуже шкідливі для довкілля речовини. Всесвітня організація охорони здоров‘я стверджує: саме електронні пристрої для куріння виробляють побічні аерозолі , які шкодять здоров‘ю людини».

Про статистику та ставлення населення до куріння розповіла Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя».

«Ми маємо дані минулорічного опитування Київського міжнародного інституту соціології. 90% молодих українців підтримують заборону куріння в громадських місцях IQOS, GLO чи будь-яких інших електронних пристроїв. 88% опитаної молоді – за заборону куріння цих електронних пристроїв і в офісах. А 65% респондентів схвалюють підвищення податків на IQOS та GLO та інші подібні пристрої».

До слова, це ж таки опитування засвідчило сумний факт: попит на новітні пристрої для куріння зростає. Якщо в 2019 році курили IQOS і GLO 5% чоловіків віком від 18 до 30 років, то в 2020 році – вже 19%».

Координатори проєкту «Молодь вільна від куріння» з м. Дніпра Владислав Мельничук та Дарина Твердохліб поділилися результатами моніторингу у власному місті: перевірили понад 60 закладів, з них у 37-ми виявили порушення. Оштрафовано ж… лише 10: десь бракувало достатньо фактів для повносилої скарги, кудись перевіряючі просто не пішли, бо заклади відчиняються з 18:00, коли робочий день контролерів добіг кінця».

«Моніторили і підприємців, які утримують кіоски, – розповіла Дарина. – Частина їх відверто ухиляється від податків, реалізуючи акцизні тютюнові вироби. Може, тому, що мають родичів чи зв‘язки у правоохоронних органах, податковій службі, або ж самі раніше там працювали».

Журналістка Мар’яна Сич провела власне розслідування. Спершу ходила у звичайні продмаги та спеціалізовані кіоски Львова. Купувала сигарети, «щоб зрозуміти, чи справді видають чеки і хто взагалі стоїть за цією тютюновою індустрією у Львові, саме в роздрібній торгівлі». Мар’яна обійшла 50 різних магазинів та кіосків, та лише у трьох із них їй, розрахувавши готівкою, видали чек. У більшості ж торгових точок чеки за куплені сигарети не видають. А як перевірити чи платять торговці податок за ці акцизні товари? Загадка.

«В одну точку мені вдалося потрапити на роботу, – продовжує розповідь Мар’яна Сич. – Я ходила туди на стажування, на щастя, маска тут дуже зіграла мені на руку, бо мене не змогли розпізнати. Я добре розуміла, до кого йду стажуватися, бо за своїми базами, відкритими джерелами перевірила: запрошує на роботу колишній правоохоронець».

І що ж у підсумку?

«Вже за декілька годин я дізналася дуже багато цікавого, – веде мову журналістка. – Продавець, який мене начебто навчав, абсолютно нічого не приховував, за яким принципом вони працюють. Перший їхній принцип: чеків не видаємо – хіба тоді, коли нас вже дуже просять чи коли сильно наполягають.

Також він мені сказав, що за день вони мають офіційно заробити 1600 грн. Сума може коливатися, але це така преважно стабільна сума, якщо ти чеків не видаєш і офіційного прибутку не показуєш. Для податкової треба показати 1600 гривень, аби «ну, ми щось продали, якісь податки вам заплатимо». Але реальних прибутків ніхто не показує».

І це не єдина перевірка, яку провела львівська журналістка: «Перевірила чи доступні сигарети школярам. На сайті місьради чи у медіа можна знайти розповіді про рейди чиновників, як вони викривають точки, де продають дітям сигарети. Проте мій власний рейд переконав: ці чиновницькі перевірки не дуже страхають підприємців».

Держспоживслужба намагається реагувати на скарги та листи від свідомих громадян, які затято борються із затятими курцями. Але існує чимало перешкод для цілковитої заборони куріння у закладах, зокрема й харчування. Чекатимемо обіцяного закону, сподіватимемося, що депутати цього разу справді попрацюють «оперативно». Бо таки набридло подекуди смакувати каву з чужим сигаретно-кальяновим чадом уприкуску.