Хто така ота ручна «кобра» в контексті російсько-української війни, здогадатися неважко. А хто «факір»? Тут одним персонажем не обійдеться. Коли «кобра» після невдалого «блискавичного» вторгнення в Україну взимку-навесні 2022 року раптом сховалася в ізоляційну нору (бункер), поганьблена цивілізованим світом, – тоді вона, як кажуть в нашій Одесі, мала блідий вигляд. Здавалося, від браку «їжі, води, світла» ця гадина здохне… Так і могло би бути. Але їй дали час  оговтатись. І вона знову нахабно виповзла.

Пригадуєте, як ця слизька потвора путін відміняв передноворічні пресконференції, цурався публічних зустрічей, переговорів, перелякано «вєщав» з підземелля?  А тимчасом запущений ним воєнний механізм кацапстану крутився з неймовірною силою, набирав обертів: тисячами нових ракет, дронів, снарядів…  Чи знали це розвідки провідних країн? Звісно, знали!

А коли до влади Сполучених Штатів Америки прийшла нова команда на чолі з бізнесменом Трампом, кремлівська зміюка почала діяти ще активніше. Маючи за плечима кадебешний досвід вербовок та плетення інтриг, путін домігся основного: примусив інших не жорстко протидіяти, а… шукати з ним контакту. Втягнувшись у довгий, як собача пісня, процес  домовляння-вмовляння.

Трамп став першим «ручним факіром» «кремлівської кобри». Це він вивів її з тіні «по червоній по доріжці» Аляски. І потвора почала диктувати свої правила гри: замість припинення вогню, що є запорукою миру, сичати ультиматумами, і ставати в атакуючу стійку.

Згадаймо дату 12 травня 2025 року –  реченець, який висунули путлеру європейці спільно з американцями: або припиняєш вогонь, або – пекельні санкції. Що з того вийшло? Пшик! Бо «кобра» зуміла заворожити факіра Трампа, змінивши його думку кардинально: від вимоги всеосяжного припинення вогню, яку той сам оголосив привселюдно, до задкування у трясовину «переговорного процесу. Під обстрілами. Відтоді «заворожені коброю» почали домовлятися: американці – з європейцями; американці – з росіянами; європейці – з українцями, українці – з американцями… Аж голови усім замакітрилися од цих домовлянь!  А рашисти, наростивши озброєнння, продовжують масштабно вбивати українців, перетворюючи територію України у випалену землю.

Так у словесах і крові допленталися до межі 2025 року…

Із свіжих повідомлень. «За підсумками консультацій між Сполученими Штатами Америки та росією, які відбулися у Маямі, сторони досягли помітного просування в обговоренні питання України», –  заявляє віцепрезидент США Джей Ді Венс. За його словами, він отримав оновлену інформацію від перемовників про нібито очевидний прорив у переговорах із росіянами.  І далі наче з доброго дива:  « Ми досягли прогресу, але…  я б не був упевнений, що ми досягнемо мирного врегулювання. Є велика ймовірність і того, й іншого». Цю словесно-політичну ляпанину  одразу ж прокоментував речник кремля пєсков: «Про жодні «прориви» у переговорах нам не відомо».

Український політичний оглядач Валерій Клочок характеризує американсько-російський «прорив», називаючи конкретні перешкоди, яких так і не вдалося подолати. Основні з них: домовленості про  майбутній статус окупованих земель; гарантії безпеки для України;  суперечки про чисельність і озброєння ЗСУ… Але навіть якби у цих пересудах-перемовинах і вдалося чогось досягти зараз, нема й тіні гарантії, що підступна «кремлівська кобра» тут-таки не вигадає інші бар’єри, що унеможливлять припинення війни. Агресор нахлебтався людської крові, але хоче її більше.

Інший український аналітик  Руслан Рохов  нагадує, що у США зріє розкол політичних еліт щодо війни в Україні. Сенатор  Ліндсі Ґрем надіслав (черговий) сигнал:  якщо путін і цього разу «пропетляє», є сподівання, що Трамп підпише законопроєкт, підготовлений і поданий 85 співавторами кілька місяців тому щодо запровадження тарифів проти країн, зокрема Китаю, які  купують дешеву російську нафту. Але чи це станеться, чи залишиться  факірським залякуванням – ніхто не знає. Трампу, очевидно, дуже хочеться до кінця нинішнього року будь-що домогтися тиші на російсько-українському фронті. Бо ж термін подачі заявок на Нобелівську премію миру 2026 року згорає на очах.

Одночасно відбуваються перемовини  між США та Україною. «Під час зустрічі, – прокоментував секретар РНБО України Рустем Умєров, –  основну увагу зосередили на чотирьох ключових документах: продовженні опрацювання 20-пунктного плану припинення війни, узгодженні позицій щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки». Як бачимо, суцільні «опрацювання» і жодної конкретики. А звідки вона з’явиться, якщо «кобра» під час недавньої  «прямої ліні» ясно просичала: 2026 рік для росії – рік війни, і припиняти вогонь ніхто не збирається. Російська сторона, мовляв, «може розглянути питання» про припинення вогню. На один день – коли в Україні відбуватимуться президентські вибори. Ще один московський гачок, на який клюнув американський факір, домагаючись зміни влади в Україні. Бо «кобра» так  захотіла: це входить в сценарій виснаження нашої держави, прискорення розколу української спільноти. У Верховній Раді України вже  формується робоча група для швидкого опрацювання можливості провести вибори президента України під час воєнного стану.

Втім, «кремлівській кобрі» й цього видається замало: відчуваючи, що в американців може увірватися терпець щодо «замирення», звивається до іншого факіра. Європейського.  Мовляв, не проти поговорити з президентом Франції Макроном. Зважте, йдеться знов «про поговорити». І Макрон, схоже, готовий перебрати на себе цю місію факіра-приборкувача: каже, не проти зустрітися з путіним. Звісно, обставляє можливість цього сеансу красиво:  перемовини з кремлем, мовляв, проводитимуться «в повній прозорості»  для  Володимира Зеленського та європейських лідерів. І лише задля того, щоб досягти «міцного і довгострокового миру» для українського народу. Про рекордний військовий бюджет ерефії на 2026 рік наче й сном-духом не знає…

У газеті «The Washington Post» сенатори США демократка Джин Шахін та республіканець Мітч Макконнелл, звертаючись до Трампа, заявили: росія не здатна здобути вирішальну перемогу у війні проти України, а будь-які спроби США нав’язати мир через поступки лише заохочуватимуть російського диктатора до подальшої експансії.  І зазначили: якби Україна отримала винищувачі, системи ППО та далекобійну зброю ще 2022 року, ще при Джо Байдені, війна давно б скінчилася.

…Доки Санта-Клаус ладнає сани з подарунками, а благополучні  американці з  європейцями готують святкову індичку, «кремлівська кобра» плюється смертю: ракетами, керованими бомбами, дронами, «артою» «вітає» нас із Різдвом.