Нові спостереження за надновими типу Ia вказують: розширення Всесвіту може вже сповільнюватися, а темна енергія — слабшати. Це відкриття кидає виклик моделі прискореного розширення, за яку у 2011 році було вручено Нобелівську премію з фізики.

Астрономи з Університету Йонсей (Південна Корея) проаналізували дані про понад 300 галактик, у яких вибухали наднові типу Ia. Ці зоряні вибухи вважалися «космічними стандартними свічками» — джерелами однакової яскравості, за якими вимірюють відстані у Всесвіті.

Проте новий аналіз показав, що яскравість наднових залежить від віку галактик, у яких вони вибухають. У ранньому Всесвіті, де зорі були молодшими, наднові світили слабше. Через це попередні дослідження могли помилково вважати, що далекі галактики віддаляються швидше, ніж насправді.

Після корекції даних дослідники побудували оновлену діаграму Габбла, яка засвідчила: розширення Всесвіту не прискорюється — воно уповільнюється. Більше того, темна енергія, яку вважали рушійною силою цього процесу, виявилася не сталою, а змінною у часі.

Такі результати узгоджуються з висновками масштабного проєкту DESI, що також вказує на динамічну природу темної енергії. Разом обидва дослідження ставлять під сумнів стандартну космологічну модель і відкривають нові питання про майбутнє Всесвіту.

Якщо подальші місії — зокрема європейський телескоп «Евклід» — підтвердять ці результати, це може означати, що космос не розширюватиметься нескінченно. Навпаки, він може перейти до фази «Великого стиснення», коли галактики починають зближуватися, а простір — колапсувати.