Щоденно чуємо приголомшливі факти, пов’язані із небезпекою на автошляхах України, і, що найгірше, вже не дивуємося. Тим часом, за сухими цифрами аварій – людські життя, скалічене здоров’я, матеріальна шкода.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький на своїй сторінці у Facebook оприлюднив статистику дорожньо-транспортних пригод за перше півріччя 2019-го. Цифри вражають. Майже 90 тисяч ДТП, понад півтори тисячі людей загинули. Рівень смертності на українських дорогах у 7 разів вищий, ніж у країнах Європейського Союзу.
В чому причина такої кількості аварій? В тій-таки соціальній мережі з подачі чиновника патрульної поліції розпалилася жвава дискусія. Самі водії зізнаються: 70% аварій – від перевищення швидкості руху. Цікаво, що закордоном оті наші порушники суворо дотримуються встановлених правил. То що це – менталітет, психологічний чинник чи незрівнянно різні суми штрафу?
Схоже, всього потроху. В Німеччині, скажімо, штраф за перевищення швидкості руху сягає 300 євро. У Франції за таке ж порушення винуватця можуть оштрафувати і на 1500 євро. А в Україні за це покарають… аж на 510 гривень. Відчуваєте різницю? Отож-бо, і водії її відчувають.
Однією з найпоширеніших причин смертельних ДТП в Україні – п’яні за кермом. За статистикою 10-ти місяців цього року, оприлюдненою паном Білошицьким, п’яні водії стали мимовільними вбивцями 78-мох. Ще 1360-тьох травмовано.
Чому люди напідпитку сідають за кермо? Притомної відповіді годі знайти навіть у соціальній мережі, де є відповіді буквально на все.
«Фейсбучна дискусія» доходить висновку, що першопричиною будь-якого порушення, а відтак і автокатастроф, є психологічний чинник: людська безпечність, легковажність, неусвідомлення відповідальності за життя (не тільки своє, а й інших водіїв, пасажирів, пішоходів) та наслідків як розплати.
Бо все починається ще до отримання водійського посвідчення, коли головною турботою тих, хто опановує науку їзди, є вивчення прописаних теорій та вдале складання іспиту. Водійська школа не «заточена» на тому, що роль майбутнього водія важлива не від «завтра», коли сядеш за кермо, а від «учора», коли тільки зважився навчитися, щоб стати водієм.
То все ж таки: яким чином зменшити кількість порушень, ДТП, каліцтв і смертей?
Передовсім, необхідно узаконити систему автоматичної фото- та відеофіксації порушень ПДР на українських дорогах. Експерт з питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху Володимир Караваєв у тому ж Facebook визначив основні перешкоди на шляху впровадження оновлених систем. Зауваживши: волею «Укрпошти», кожен «лист щастя» поліція повинна запакувати й розіслати вручну, проте навіть фізично це неможливо. До того ж Державне агентство автомобільних доріг України не передбачає кошти, щоб забезпечити відеокамери електрикою. Та й не зрозуміло, хто саме визначатиме для цієї апаратури місця встановлення.
Онлайн-системи спостереження суттєво розвантажили б працівників патрульної поліції. А серед порушників ПДР уже не буде «непомічених», зникне «пощастило» чи «домовилися»; позбудемося і несправедливих рішень, і хабарів.
Суттєві підвищення розмірів штрафів любителям надмірної швидкості чи говорити по телефону за кермом також суттєво покращили б статистику ДТП. Для прикладу, нині штраф «телефонним балакунам» сягає 425 грн, якщо, звісно, це порушення не спричинило наслідків. Для дзвінків під час руху необхідно дозволити лише пристрої «handsfree» або гучного зв’язку.
Та й пішоходи як учасники дорожнього руху повинні відчути на собі «силу штрафу» за порушення ПДР.
А от за фальшиве водійське посвідчення потрібно ввести обов’язкову кримінальну відповідальність.
І кардинально змінити методику в автошколах, ще на етапі формування психології водія. Приміром, починати й завершувати урок потрібно аналізом актуальних аварій на дорогах, їхніх наслідків, пошуку шляхів уникнення тощо.
* * *
Спонтанна дискусія в соціальній мережі на тему автопригод завершується оптимістично. Більшість дописувачів вірять, що органи державної влади знайдуть дієві важелі та інструменти, аби змінити нинішню вкрай аварійну ситуацію на українських автошляхах. Адже життя і справді на дорозі не валяється.
Залишити відповідь