Понад 4,3 тисячі українців нині у розшуку: їхні долі кинула у безвість війна. Цю цифру оприлюднив на брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ Олег Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

В його Офісі працює кілька підрозділів. До пошукової діяльності долучився Міжнародний комітет Червоного Хреста. Домовляються про співпрацю і з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. З травня поточного року, відколи Котенко обіймає посаду, на гарячу лінію Офісу уповноваженого надійшло понад 30 000 звернень. Змогли повернути понад 2 500 тіл загиблих.

– За останні 100 днів заведено 13 835 справ з розшуку осіб зниклих безвісти, розшукано та повернуто 539 тіл загиблих з непідконтрольних територій і 2026 тіл із зони бойових зіткнень, – поінформував Олег Котенко. – Розшукали та звільнили з полону 163 зниклих безвісти. Знайдено 1308 цивільних, котрі перебували на окупованих територіях без зв’язку, а також 965 військових, які вийшли на зв’язок.

Уповноважений повідомив, що в семи областях України, там, де тривають бої, створено пошукові групи, за які відповідають військово-цивільні адміністрації та Генеральний штаб. Це цивільно-військове співробітництво. У двадцяти трьох регіонах з рідними зниклих працюють координатори.

Від травня Офіс провів значну роботу, щоб удосконалити нормативно-правові акти. Кабінет міністрів 17 червня 2022 р. ухвалив постанову № 698б «Деякі питання забезпечення вилучення, передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку зі збройною агресією проти України». Внесено зміни до закону про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, разом з Мін’юстом розроблено законопроєкт про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, зниклим безвісти, та членам їхніх родин.

За словами Олега Котенка, уповноважені органи разом з міжнародними організаціями ні на мить не припиняють пошуки зниклих безвісти, повернення тіл загиблих військовослужбовців із непідконтрольних територій.

Серед проблем, з якими стикаються співробітники Офісу, пан Котенко передовсім назвав морально важкий процес комунікування з рідними зниклих безвісти. Люди прагнуть побачити своїх родичів якнайшвидше, а пошукова робота в умовах війни досить складна, тривала. Є й технічні проблеми, які проявляються переважно на деокупованих територіях.

– Ми заходимо на нерозміновані території, є люди, котрі йдуть без мінерів, саперів і підриваються, – пояснює уповноважений. – Бракує фахівців, щоб розмінувати території й забрати тіла наших героїв.

Журналісти цікавилися, що робити людям, родичі яких зникли безвісти. Олег Котенко радить найперше звернутися до Національної поліції із заявою про зникнення людини додавши результати ДНК-тесту. Далі, щоб з’ясувати, чи перебуває ця людина в полоні, – звернутися до Національного інформаційного бюро. І нарешті третій крок: подати заяву до Офісу уповноваженого для розшуку зниклого.