Позначка економічного термометра України ще до початку пандемії  коронавірусу повзла у мінуси. А після запровадження карантину ось уже  третій місяць виробництво відверто потерпає. Як вітчизняній економіці зупинити падіння? Про це дискутували експерти на зустрічі за онлайн круглим столом в Укрінформі, яку ініціювала консалтингова компанія «CFC BigIdeas». 

– Нами розроблено три  сценарії впливу коронавірусу. Оптимістичний передбачав падіння економіки на 6%, базовий – на 7%, а песимістичний – аж на 11%, – розпочав розмову Віталій Кравчук, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Попри падіння нинішній господарський стан країни фахівці інституту схильні вважати таким, що здатен розвиватися «ближче до оптимістичного сценарію».

Статистичні дані свідчать: різке падіння економічних показників помітне на транспорті. Зрозуміло, на тривалий час жорсткого карантину повністю скасували пасажирські перевезення, а через спад виробництва значно скоротилися й вантажні. Торгові потоки залізницею та автошляхами частково перехопив водний транспорт: порти зберегли обсяги перевалки вантажів. Український бізнес виконував експортні зобов’язання, зокрема із постачання сільгосппродукції. Постраждала роздрібна торгівля – через обмеження та низьку купівельну спроможність громадян. Тривав спад у промисловості, хоча там критичних обмежень не запроваджували.

На думку Іллі Несходовського, директора Інституту соціально-економічної трансформації,  Кабінет міністрів необґрунтовано запровадив наджорсткі обмеження, спричинивши тим самим економічний спад. Зате парламент працював адекватніше: ухваливши пакети законів для підтримки бізнесу. До прикладу, скасував перевірки і штрафи для підприємців.

Найголовніше нині, вважає Ілля Несходовський, – підтримати фінансові можливості громадян. Навіть перебуваючи на карантині, втративши роботу, маємо витрачати гроші на купівлю товарів. Попит – найкращий спосіб підтримати економіку, підживлюючи її грошима. Соціальних ініціатив уряду, на жаль, недостатньо. Необхідно зберегти дрібний бізнес, сферу послуг, усіляко запобігати можливим банкрутствам. Чинної кредитної програми замало, вона  обмежена у можливостях, вважає економіст.

Микола Ганул, голова Національної організації роздрібної торгівлі, підтримав важливість зберегти малий та середній бізнес. Різкі зміни умов  їхньої роботи, враховуючи масштабну кризу, лише дестабілізують ринок, пояснює експерт. Наприклад, нові обмеження торгівлею тютюновими виробами, які має намір запровадити Верховна Рада, за його словами, викликають сплеск контрабанди та контрафактної продукції. Законопроєкт передбачає також заборону торгувати цигарками особам до 21-го року, що фактично є дискримінацію на працевлаштування за віком. Якщо і вводити такі заборони, запевняє пан Ганул, то бодай після стабілізації економіки.

На законодавчих небезпеках, зокрема і «тютюнового законопроєкту», наголосив і Олексій Куліш, економіст та фінансовий аналітик.

– Контрабандисти України чекають, підробляти цигарки стане простіше, тому кількість контрафактної продукції значно зросте. Отримаємо колосальне падіння акцизних зборів, зростуть незаконні доходи ділків, які контролюють «тіньовий ринок».

Віталій Ломакович, радник міністра фінансів, згадав про неувагу уряду до секторів, які найбільше постраждали від карантинних обмежень. Йдеться про транспорт, готельно-ресторанний бізнес, фітнес-центри тощо.

– Держава має допомогти не «косметичними обіцянками», а спеціальною програмою підтримки. На жаль, уряд пригальмовує…

* * *

Розвинені країни підготували антикризові програми, на які спрямовують до чверті валового внутрішнього продукту; країни, що розвиваються, виділяють 10-15%. Україна сформувала резервний фонд у розмірі 60 млрд грн, приблизно 1,5%  від ВВП, і цього вкрай мало.

Час  припинити жити за стереотипами минулого і керуватися в економіці підходами, що давно віджили. Не контроль і регулювання, а розвиток і підтримка – на таку політику уряду очікують підприємці. Так отримаємо для економіки нові перспективи розвитку.