Майбутні журналісти  зі столичного Грінченкового університету мали онлайн-зустріч із заступницею генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольгою Сало. Для пані Ольги журналістика не чужа, адже сама починала з фрилансерства, яке й «прив’язало» її до громадської діяльності. А громадська активність,  громадянська позиція привели на Майдан, своєю безпосередньою участю підтримати Революцію Гідності.

Її нинішня сфера діяльності і статус – це мовби продовження іншими засобами тієї революційної Героїки новітньої історії України, яка творить Національну пам’ять і єднає людей у Народ. Цю музейну скарбівню Ольга Сало і її колеги – молода команда однодумців – збирали справді по гарячих (якщо не по палючих) слідах революційних подій. Збирають і досі – в очевидців, учасників революційної боротьби, і ці фонди нині становлять золотий запас майбутнього музейного комплексу, який постане на тій «кровію сполощеній» частині столичної вулиці Інститутська, яка нині стала меморіальною алеєю Героїв Небесної Сотні.

Пані Ольга переповідає живі історії Революції Гідності. Як її учасниця запевняє: велику роль у тому вирі трагічних подій відіграло вміння спілкуватися. А згодом, коли постала ідея майбутнього музею, – вміння комунікувати: воно дуже допомагає збирачам музейної колекції історично цінних артефактів. Нема універсальних правил комунікації, вважає Ольга Сало. Головне – не бути нав’язливим і відчувати зворотній зв’язок. Успішна комунікаційна стратегія – це ясне розуміння того, що ти робиш.  І вкрай важливо так само ясно сформулювати мету.

В музеї, розповідає пані Ольга, зберігаються справді ненімі свідки революційних подій:  аудіофайли, гучномовець, вжиткові речі, на яких лишилися страшні знаки пожежі у Будинкові профспілок, ікони, вишиті майстром із заходу України спеціально для майданівців, і багато інших надбань… Кожне з артефактів – це окрема славна історія героїзму, патріотизму і самопожертви. Яку вкрай необхідно вписати на віки в новітній літопис України.  Чим, зокрема, і зайнята команда працівників Музею Революції Гідності.

Час жорсткого локдауну, як і для всього суспільства, став для музею викликом. Але водночас і  приводом додати до роботи креативу, провести низку онлайн-заходів, щоб зацікавити користувачів інтернету сайтом музею та його сторінками у соцмережах.  Справжню хвилю масової зацікавленості  підняла виставка «Творча сила свободи», на якій представили артефакти з Майдану. Демонструють експонати, супроводжуючи це розповідями, за допомогою стріму, оцифровування і 3D-зйомки найцікавіших об’єктів.

Розширити глядацький загал також допомагають різноманітні конкурси, ініційовані музеєм і розраховані передовсім на молодіжну авдиторію.

– Робимо все, щоб музей був живим майданчиком мислення для трансформації досвіду, – пояснює Ольга Сало. –  Він має не нав’язувати твердження, а формувати цінності.

Така громадська активність цікава тим, що люди, які тут збираються, які приходять сюди після роботи чи навчання, мають направду стрижень, тверді переконання. Це надихає і вселяє віру, що маємо українське майбутнє.

За твердженням пані Ольги, музей з одного боку перебуває під прицілом ідеологічних недоброзичливців та й ворогів незалежної України, а з іншого – під потужним захистом українського суспільства. Так, музей отримував погрози від політиків, були навіть обшуки із серйозними звинуваченнями керівництва, але є громадянське суспільство, яке розуміє, що ідею, силою якої і постав музей, потрібно боронити як зіницю ока, бо це державотворчий стрижень. Тому майбутнє Національного музею Революції Гідності залежить від запиту і  небайдужості суспільства.

Музейний простір відкриває для публічного доступу бібліотеку. Важливим напрямом, яким пишається команда музейників, є видавнича діяльність. Уже побачила світ серія  збірників наукових праць за матеріалами проведених конференцій та студентських конкурсів. Торік видали унікальний тритомник життєписів Героїв Небесної Сотні. Мають своє періодичне друковане видання «Вісник Майдану»: інформаційний бюлетень відтворює хроніку офіційних заходів, які відбуваються щомісяця під егідою музею, а також звітує про діяльність його структурних підрозділів.

Ольга Сало наголошує: музейна експозиція не обмежуватиметься періодом Революції Гідності. Цілком органічно вписуються в концепцію нашої новітньої боротьби за державну незалежність та європейські демократичні цінності героїчні події Революції на граніті та Помаранчевої революції. Тому заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності просить українців приносити до музею пам’ятні речі, історія яких пов’язана зі згаданими трьома подіями. Важливо музеєфікувати ті артефакти, в яких закодовано новітню історію утвердження громадянського суспільства в Україні, його боротьби за демократичні цінності.