Деолігархізація: хто контролює

Законопроєкт за реєстраційним номером 5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» став довгоочікуваним кроком монобільшості Зеленського. Його вже гучно назвали «законом про деолігархізацію». Здавалося б, достатньо сміливий крок: почати боротися з клікою, яку народ давно і дружно кляне до сьомого коліна. І з тими, зокрема, її представниками, хто, за деякими даними, активно допомагав і Володимирові Олександровичу в його президентській кампанії.

15 квітня 2021-го року Президент України ініціював цей законопроєкт а трішки більше, ніж за два місяці, Верховна Рада ухвалила його у другому читанні, 7 ознак, наче 7 смертних гріхів, які значать справжнього олігарха.

Монобільшість і її прихильники б’ють у тулумбаси: мовляв, скоро заживемо без оліхархату! Бо так, на думку тих-таки прихильників, звелить закон. Вигукують прізвища відомих олігархів Ахметова, Коломойського, Пінчука та Жеваго. Такий собі чотириголовий орел української олігархії вимальовується. За тим, наскільки той пернатий агресивний виродок монополізує українську економіку, має пильно пантрувати Антимонопольний комітет, на виконання закону про деолігархізацію.

За словами Агії Загребельської, ексдержавної уповноваженої Антимонопольного комітету, простий бізнес не може давати надприбутки, на це здатна лице монополія. А наша монополія зазвичай в обіймах олігархії. Президент гучно розповідав: «прийшла весна – будемо саджати». Але при цьому не може вплинути на людей, які захопили економіку України. І Антимонопольний комітет роками виявляє подиву гідне безсилля.

Нині Агія Загребельська «воює» з АМКУ вже як представниця Ліги Антитрасту (це перша незалежна комунікаційна платформа, яка об’єднує експертів у сфері антитрасту і закупівель та є спільним освітнім проєктом ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів» та ГО «Наші гроші»). За документами, зібраними Лігою, Антимонопольний комітет системно саботує штрафні санкції проти найбагатших українців та відмовляється розглядати заяви про монополії від громадських організацій, бо ті, мовляв, не мають таких повноважень.

Серед заяв громадських активістів, проігнорованих АМКУ, – про зловживання олігархічних медіагруп монопольним становищем, яке «топить» конкуренцію (на прикладі провайдера ЛАНЕТ), про зловживання монополією Рінатом Ахметовим, котрий привласнив «Метінвест», і диктує свої умови у процесі перевалювання залізної руди через МКП «Южний», про зупинку минулої зими енергоблоків, що мало не спричинила енергетичну кризу (новий блекаут), про закриття справи «Роттердам+» (це ж про неї Володимир Зеленський на дебатах 1919 року так палко допитувався у Петра Порошенка), про зловживання Віктором Пінчуком та Рінатом Ахметовим монополією «Укрзалізниці», а також про паливний скандал з Ігорем Коломойським.

Щоб зрозуміти рівень абсурду, достатньо переглянути матеріали судових позовів до АМКУ. Печерський господарський суд міста Києва, для прикладу, ЗОБОВ’ЯЗУЄ комітет розглянути заяви про монополії олігархів, після чого представники Антимонопольного комітету пишуть апеляцію, яку програють.

Чому ж Антимонопольний комітет наділений таким правом, відмовляється запроваджувати штрафні санкції до олігархів?

Трішки кадрових подробиць.

Ольга Музиченко, перша заступниця голови АМКУ. Її чоловіка Сергія Сендзюка називають спонсором виборчої компанії чинного Президента України. Ірина Копайгора – державна уповноважена АМКУ. Донька викладача права у Криворізькому економічному інституті, у час, коли там навчався Володимир Олександрович. Ще одного держуповноваженого АМКУ Сергія Тищика пов’язують з Ігорем Коломойським. Колегу пана Тищика Богдана Горобця, експрацівника СБУ,  журналісти вважають людиною близькою до родини Івана Баканова, очільника СБУ. Рідний брат ще однієї держуповноваженої АМКУ Анжеліки Коноплянко працював у компаніях Ріната Ахметова. А її колегу Наталію Буроменську розслідувачі недвозначно пов’язують з Віктором Пінчуком.

А голова АМКУ?  У її послужному спискові теж чимало цікавого. Ще у 2016 році, менш ніж за три роки до нинішнього призначення, Ольга Піщанська очолювала відділ закупівель механічних матеріально-технічних ресурсів компанії «Метінвест» олігарха Ріната Ахметова. Нині пані Ольга запевняє: жодних зв’язків з Ахметовим не має. Хоча за дивним збігом справу про «Роттердам+» закрито саме на початку роботи нового складу АМКУ. Та не Ахметовим єдиним. Випливла інформація, що сестра Ольги Піщанської Світлана, власниця ТОВ «Сан Томассо С.Р.Л», оформила на себе віллу Зеленських в Італії. А 2014 року засвітилася постами у «ВКонтактє» про те, що «США спонсор світового тероризму», що «Майдан влаштували дурні і невігласи», що «ЛДНР – це боротьба за честь та право на існування».

Фракція монобільшості нині намагається узаконити додаткові повноваження АМКУ. Законопроєкт про Антимонопольний комітет за реєстраційним номером 5431 розширює їх настільки, що в парламентському комітеті з питань антикорупційної політики і в НАЗК документ одностайно визнано корупційним. Ще б пак – у разі його схвалення парламентом АМКУ отримає більше влади, ніж Нацполіція чи СБУ. Проте Верховна Рада за наполяганням Президента Зеленського таки розглянула  і проголосувала законопроєкт у першому читанні.

Серед його лобістів – Роксолана Підласа, представниця провладної фракції. З трибуни ВР вона пристрасно закликала колег-депутатів надати додаткові повноваження АМКУ задля боротьби з ненависними олігархами. У 2017 році пані Роксолана стала співзасновницею громадської організації «Центр економічної політики». Іншим її співзасновником є Вікентій Чеботарьов. Саме той, матір якого Юлію Чеботарьову називають ледь не «правою рукою Віктора Пінчука».

Дивні збіги – чи не так?

Допоки відповідальні посади в АМКУ обійматимуть люди із вельми сумнівною непричетністю до олігархів, важко вірити в добрі наміри влади деолігархізувати країну. Схоже, так само сумніваються у щирості цих намірів і західні партнери. Європейська палата аудиторів у вересні цього року підготувала звіт про стан антикорупційної боротьби в Україні. У ньому чітка констатація: Українська держава досі підконтрольна олігархам. 

https://youtu.be/elJBJW2M_AE

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company