Приголомшлива повідка прилетіла із Закарпаття: «Псевдонауковці та «громадські активісти» здійснили підпал в Ужанському парку». Про це написали деякі місцеві інтернет-ресурси. Мовляв (цитую одну з таких інтернет-рептильок), «5 квітня 2016 року служба державної охорони природно-заповідного фонду спіймала на гарячому провокаторів та паліїв».

Новина сколихнула природоохоронну громадськість. «Ось типовий приклад чорного PR або публіцистичної ахінеї. У статті ще не вистачає інформації про те, чим же користувалися громадські активісти, аби підпалити ліс. Пропоную версію: підпалили спалахами від фотоапаратів, якими знімали території, де повирубали дерева», – з гіркою іронією прокоментував інформацію про «паліїв» очільник Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін. Саме ТОП за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) здійснює масштабний проект «Збереження карпатських пралісів».

Цікаво, що цими, як їх охрестили автори «інтернет-заказухи», «бездушними особами» є колишні працівники Ужанського національного природного парку (УНПП): екс-начальник відділу науки Інна Кваковська (кандидат біологічних наук), консультант Валентин Волошин, та Олег Горбей. «Напевно відчуття помсти заставило цих природогубів з самого ранку прийти до лісу в Жорнавське природоохоронне науково-дослідне відділення і здійснити підпал в пожежонебезпечний період та в період «тиші» (період масового розмноження тварин), не шкодуючи ні гнізд пташенят, ні козульок, ні оленів. Про це інформують працівники Ужанського національного природного парку», – жалісливо зазначає все той же інтернет-провокатор. Одначе які саме «працівники» УНПП надали інформацію, у повідомленні не написали.

Сказати, що інформацію подано однобоко й упереджено, – це нічого не сказати. Як людина, що понад двадцять років веде відеолітопис Ужанської долини, окрасою й гордістю якої ще донедавна був УНПП (фільми «Там, де починається Уж», «Коні, що живуть під небесами», «Стужицька прем’єра» тощо), ваш покірний слуга пройшов гірськими стежками не один десяток кілометрів разом з Валентином Волошиним, Інною Кваковською. Зокрема, і під час зйомок фільму «Праліси Стужиці». Сам був свідком їхньої активної і фахової участі у дискусіях на наукових конференціях, масштабних природоохоронних заходах, у тому числі й високого міжнародного рівня.

Не відаю, у якого сірка позичили очі автори інтернет-пасквілів, назваши «псевдонауковцем» Інну Кваковську. «Ми знаємо Інну Кваковську як висококваліфікованого спеціаліста-ботаніка», – так характеризують її колеги-науковці на чолі з президентом Українського ботанічного товариства, членом кореспондентом НАН України Сергієм Мосякіним у листі-зверненні колективу академічного Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного до начальника Департаменту заповідної справи Мінприроди Ігоря Іваненка з проханням не ліквідовувати відділ науки УНПП і не звільняти ряд науковців, зокрема й пані Інну.

То хто ж тоді у розумінні авторів «заказухи» є справжнім науковцем? Може, горезвісний «проффесор» і йому подібні? Чому така нелюбов теперішнього директора Ужанського нацпарку Віктора Бирковича до Інни Михайлівни?

«Інна Кваковська якраз за всіх умов була головним противником рубок в парку. Як начальник наукового відділу не підписувала «обґрунтувань», а як секретар Науково-технічної ради – рішуче протестувала проти спроб «лісорубів», зокрема й відомої у Великоберезнянському районі «сімейки», рубати національний парк. Це і прискорило її звільнення. А оскільки зробити це за законом було майже неможливо, то затіяли «реорганізацію», після якої запропонували Інні лише місце лісника», – пояснює Валентин Волошин, інший «фігурант» «справи», яку намагаються сфабрикувати ділки-лісогуби.

Однак звільнення і неодноразові погрози та «попередження» не зупинили природоохоронців.

«Вчора (4 квітня, – А.М.), як уже колишній працівник парку, ходила з колегами підбирати туристичний маршрут з села Жорнава до урочища Чорні Млаки. Краєвиди вразили, і це все неподобство називається «санітарно-оздоровчими заходами в Ужанському НПП». Три лісосіки площею понад 8 га підходять до заповідної зони, де збереглися старовікові ліси та праліси. Але і це ще не все. Ми зустріли лісників Жорнавського відділення, які близько обіду, у 28 градусів спеки, вийшли садити ліс. Після розмови з ними, а це були звинувачення: яке ми маємо право ходити в «їхньому» лісі, та ще й в пожежонебезпечний період, ми пішли до машини», – прокоментувала ситуацію на своїй сторінці у соціальній мережі Інна Кваковська. «Яке ж було наше здивування, коли біля машини нас чекала поліція з повідомленням про те, що нібито ми підпалили ліс! А після обіду без жодного розслідування з’явилася в інтернеті стаття про «псевдонауковців-підпалювачів». Якщо «писаки» думають, що мене налякають їхні брехливі заяви в поліцію, цього не буде», – пише далі Кваковська. При цьому публікуючи жахливі фото понищеного «заходами» лісу.

«Ці свіжі рубки в самому серці нацпарку і стали причиною нападів крадіїв лісу на активістів. «Хазяйка лісництва» та злодій-директор навіть пробують вмовити лісників дати завідома неправдиві свідчення для фабрикування кримінальної справи», – з таким коментарем поширив сумні фото «лисих» гір Валентин Волошин.

А один з читачів матеріалу про «паліїв» та «бездушних» «псевдонауковців», попри намагання очорнити громадських активістів, написав у коментарях про реальну причину появи «викривально-звинувачувальної» публікації: «Видно, добре вже комусь наступили на горло, викриваючи незаконні рубки, які останнім часом проводяться на території УНПП та прилеглих територіях».

І все це відбувається в Ужанському НПП – українській складовій єдиного у Європі трилатерального (тобто в межах трьох країн) біосферного резервату «Східні Крапати». Сумно. Сумно, що журналістів долучають до брудної справи очорнення людей, які не бояться протистояти лісогубам. Сумно за понищені ліси, розташовані у верхів’ях Ужа, буквально на межі заповідних пралісів Стужиці. А стужицькі праліси, як кластер, входять до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Саме тут, на горі Кременець, збереглася унікальна ділянка верхньої межі лісу, сформована буковим криволіссям.

Професор Федір Гамор, знаний як ініціатор внесення унікальних карпатських пралісів до славетного списку світового надбання, під час розмови сказав кореспонденту «Грінченко-інформу»: через нищення лісів буферної зони довкола заповідного ядра з природоохоронним статусом ЮНЕСКО Україна наразі перебуває на межі гучного міжнародного скандалу, який вкрай негативно вплине на її імідж, на туристичну привабливість краю.

Чи не занадто дорога ціна за перетворення на «кубомасу» перлини карпатських лісів, знаних як «зелені легені Європи»?