За набої  в стінах Софії,
За криваву скруту Крут –
Хай же хиже серце Росії
Половецькі пси роздеруть.
Євген МАЛАНЮК

У колонній залі Київської міської ради вшанували Героїв Крут. Це лише здається, що вечір пам’яті відбувся «із запізненням», після 29 січня – дати історичного бою поблизу засніженої залізничної станції неподалік Бахмача. Відступивши, крутянці брали участь в обороні Києва від російських банд Муравйова, чимало з них пізніше влилося до Армії УНР.

Один з організаторів вечора, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків означив глибоке історичне коріння безсмертного подвигу крутянців. Із козацьких повстань Наливайка і Трясила, через національні змагання доби Хмельниччини і спроби  гетьмана Мазепи  створити власну державу,  від Української революції  ХХ століття до сьогоднішнього самовідданого захисту кордонів України. Тернистий і тривалих шлях нашої державності. За Тичиною:

По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

Історик Михайло Ковальчук вважає, що ми із запізненням доносимо до суспільства правду про Українську революцію. Часом заради ефекту у фільмах і художніх творах з’являються нові «історичні вигадки». І як наслідок: суспільство вкотре не вповні розуміє суть далеких подій. На думку науковця, є навіть плутанина з датою легендарного бою під Крутами: він відбувся не 29-го, як нині прийнято вважати, а 30 січня 1918 року.

Під склепінням колонної зали лунала Поезія: твори класиків – Олени Теліги, Олександра Олеся, Павла Тичини – про славетний подвиг крутянців. І вірші сучасних поетів Дмитра Лазуткіна, Анни Малігон, Павла Коробчука – про сьогочасну героїчну військову оборону України від орд того ж таки старого агресора. Військові гімни і кобзарські пісні виконали Тарас Компаніченко і його гурт «Хорея козацька». Вечір завершився переглядом документальної стрічки режисера Івана Канівця «Українська революція», створеної за спогадами учасника визвольних змагань, оборонця Києва, одного з військових міністрів УНР Всеволода Петріва.

Ми звикли аналізувати історичні події аналогіями: тоді навіть давнє ясніше бачиться, ближчає до серця.  На цьому вечорі-вшануванні Героїв Крут називали Кіборгами. Минуле вплелося у сьогодення, щоб наповнити героїкою день завтрашній.