Відлуння Глобального саміту миру ще довго звучатиме планетою. Схоже, прогресивна частина людства вирішила взяти на себе колективну відповідальність за все, що сталося і що може статися в центрі Європи.

Із росіянським державним гопником, що «задирається», ігноруючи міжнародні норми, нарешті почали розмовляти всерйоз. Але зарано стверджувати, що кремль злякався. Він усе ще чинить спротив і тиск на країни, які хочуть жити за цивілізованими нормами з гарантією недоторканності кордонів.

Російська дипломатія зі шкіри лізла, щоб схилити, задобрити, залякати країни не брати участь у саміті. І дехто таки злякався. росії підіграв Китай, який маскується під «стороннього», але явно визначився на чиєму боці. І навіть серед сотні учасників Глобального саміту миру знайшлися ті, хто «здрейфив» на фініші: хтось не підписав комюніке, а хтось, підписавши, під тиском змусив відкликати свої підписи, як Ірак та Йорданія. Серед країн-учасниць, що утрималися від підписання декларації: Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Ватикан, Індія, Індонезія, Колумбія, Лівія, Мексика, ОАЕ, Саудівська Аравія, Таїланд, ПАР.

У підсумку 80 країн та чотири організації комюніке підписали. Якщо прибрати з назви цього документа згадування про дві воюючі країни – росію та Україну, то можна стверджувати, що цей документ «на віки», що його апріорі важко заперечити: гуманітарні, загальнолюдські цінності, означені комюніке, в разі виникнення нових конфліктів будуть мірилом справедливості. Країни, які підписали заключний документ саміту, підтвердили відданість дотриманню міжнародного права, включно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй, утриманню від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави, принципам суверенітету, незалежності й територіальної цілісності всіх держав.

Комюніке містить три конкретні пункти, які, за задумом організаторів, не мали б викликати жодних заперечень. Ось вони:

1. Будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути безпечним, захищеним, надійно охоронятися та не шкодити довкіллю. Українські атомні електростанції та установки, зокрема Запорізька атомна електростанція, повинні працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом. Будь-яка загроза або використання ядерної зброї в контексті війни в Україні є недопустимими.
2. Глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання харчових продуктів. У зв’язку з цим вільне, повне та безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до морських портів на Чорному та Азовському морях є надзвичайно важливими. Напади на торговельні судна в портах і на всьому маршруті, а також на цивільні порти та цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними. Продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам.
3. Усі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти та всі інші українські незаконно утримувані цивільні особи мають бути повернені в Україну. Статут Організації Об’єднаних Націй, включно з принципами поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може й буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні.

Але оскільки й ці очевидні три кроки для досягнення миру сприйнято не всіма, можна зробити висновок: Глобальний саміт миру ставить чіткий водорозділ між тими, хто хоче жити за цивілізаційними нормами, й тими, хто виступає на стороні «гопництва», тобто беззаконня й уседозволеності.

Напередодні саміту біснуватий бункерний насельник кремля виступив зі своєю «мирною ініціативою». Власне, з черговим ультиматумом: щоб Україна добровільно здала чотири Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську області та АР Крим в їхніх адміністративних кордонах. Неважко уявити, що чекає світ в разі прийняття такої «ініціативи». Такий прецедент спричинив би хаос і війни – насильницький перерозподіл світових кордонів за правом сильнішого перед слабшим.

Тому виступи учасників саміту були гранично чіткими. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що переговори з росією можливі лише на основі Статуту ООН. Віцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися лише на базі міжнародного права та принципів Статуту ООН. США підтримують Україну не з милості, а через те, що це відповідає їхнім стратегічним принципам. На переконання президента Франції Емманюеля Макрона, передумовою миру не може бути українська капітуляція. Канцлер Німеччини Олаф Шольц у своєму виступі зазначив: негайне припинення вогню без серйозних перемовин, без дорожньої карти до справедливого та тривалого миру просто легітимізує захоплення росією української землі. А премʼєр-міністр Італії Джорджія Медлні висловилася категорично: разі відмови путіна від умов миру, його змусять капітулювати.

… Тим часом готується вже другий Глобальний саміт миру. Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що він відбудеться вже через кілька місяців. Чи буде росія його учасником, прислухавшись до закликів прогресивної спільноти? Швидше за все – ні: маячнею про чергові територіальні претензії до України путін знову відрізав своїй країні шляхи до компромісу.