… Червень 2019-го. Ірина зі Сміли на Черкащині схвильовано готується до появи на світ вимріяної донечки. Вже облаштувала дитячу кімнату, купила всі необхідні речі та одяг… Уявляла, який перший костюмчик одягне на донечку.
І ось на світ з’являється маленьке чудо… Маргарита!  Дитятко з синіми, як небеса, очима. Ірина відчувала себе найщасливішою жінкою у світі. Так тривало шість місяців…

 «Коли почався прикорм, я дала їй кабачок,– згадує мама, – але після цього дитині стало зле.  Я не на жарт перелякалася».

Ірина повезла свою крихітну до районної лікарні. Там поставили діагноз «отруєння», почали лікування. Але дитині ставало гірше. Ірина забила на сполох:  забрала доню і подалася з нею до обласних лікарів. Був січень, різдвяні свята, пізній вечір, і в Черкаській обласній лікарні не дуже охоче взялися обстежувати нововприбулу дитину. Тільки рішуче наполягання матері, обіцянки зчинити скандал подіяли на медиків. Тієї ж ночі Маргариті зробили рентген черевної порожнини та дійшли висновку, що потрібна термінова операція. Прооперували, але й цього разу бажаного результату не досягли. Маргарита не могла споживати звичайну їжу, її організм підтримували крапельницями. В реанімації дитина перебувала понад тиждень, і лікарі, збагнувши, що випадок неординарний, викликали  колег зі столичного «Охматдиту». Важку дитину взяли під опіку київські лікарі. Рік Ірина з донькою були в «Охматдиті». Дівчинка перенесла повторну операцію на кишківнику (київські дитячі хірурги мусили виправляти професійні огріхи  черкаських колег).  Маргариту годували спеціальним харчуванням, за допомогою зонду. Та воно їй не підходило. Медики стверджували, що в Україні іншого немає. Зрештою й вони безсило розвели руками. Порадили мамі… везти дитину в Черкаси, до тих же лікарів, які зробили дитині невдалу операцію. За  пів року перебування в «Охматдиті» Ірина витратила всі заощадження, влізла у великі борги. Благодійний фонд «Допомога» частково покрив деякі рахунки лікарні та витрати на харчування.

Згодом про Ірину та Маргариту дізналися в благодійному фонді «Посольство чудес». І запропонували їхати в іспанську Барселону, у клініку «San Joan De Deu», яка спеціалізується на порушеннях кишково-шлункового тракту у дітей.

Ірина домовилася з лікаркою «Охматдиту» про медичний супровід до Барселони звичайними авіалініями – на дуже дорогу медичну авіацію грошей не було.

Рівно рік мама з донькою прожили в барселонській лікарні «San Joan De Deu». Всі рахунки сплачував фонд «Посольство чудес». Через два місяці іспанські медики нарешті діагностували у Маргарити рідкісний розлад моторики шлунково-кишкового тракту:  у дитини майже не працює тонкий кишківник.

Відтак підібрали дівчинці правильне харчування, вітаміни. Почався довгий шлях до одужання. Тепер Маргарита вже їсть самостійно.

«Вона справжній боєць: стільки різного лікування, так її намучили за ці роки, але вона залишається неймовірно життєрадісною дівчинкою», –  у мами  нарешті веселішає голос.

… Вони досі в Іспанії. Ірина знайшла роботу, а доглядати за донею допомагає няня і  той-таки  благодійний фонд «Посольство чудес», доброчинці якого переконали Ірину й Маргариту в тому, що у світі людей трапляються істинні життєдайні дива.

За статистикою, в Україні дітки з таким рідкісним діагнозом, як у Маргарити,  майже не виживають… Але приклад Ірини та її донечки вкотре підтверджує: за життя треба боротися! Невідступно! Тоді перемога неодмінно прийде. Як нагорода.