Політикани з Румунії і Польщі, а передовсім з Угорщини, заганяють представників своїх діаспор, що мешкають в Україні, у мовні гетто. Мовляв, із прийняттям нового Закону «Про освіту», Українська держава позбавляє національні меншини навчання рідною мовою, змушує вивчати шкільні предмети виключно українською.
Схоже, у наших західних сусідів однакова напасниця з нашими східними: кепські справи з тлумачами. Чи їх бракує, чи їм пороблено, якщо катма здатних адекватно перекласти всього лише один манюсінький абзац із сьомої статті цього закону: «Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини»…
Щира правда: і в середній, і у старшій школах кількість предметів українською мовою зростатиме, проте залишиться як окремий предмет і вивчення мови меншини. Зроблено це для того, щоб українські болгари, румуни, угорці чи греки, мали можливість брати повноцінну участь у суспільному і політичному житті не лише свого села, а й країни. Щоб мали змогу здобути освіту у будь-якому українському виші, працевлаштуватися, стати повноцінними і повноправними громадянами. Щоб не залишалися у мовному гетто, як висловилася міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Процитуємо ще й пункт 2 згаданої статті: «Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови». Лілія Гриневич не раз наводила шокуючу статистику: у 2017 році 75% випускників шкіл Берегівського району Закарпаття, де компактно проживає угорська меншина, провалили зовнішнє незалежне тестування, головно – через незнання української мови. Не кращі знання і у випускників румунських шкіл. Таким чином молоді закарпатські угорці і румуни відрізані від вищої освіти в Україні. Значна частина місцевого населення взагалі не говорить українською. Як їм працювати, будувати кар’єру, спілкуватися з колегами і клієнтами на роботі? Хіба «на пальцях»…
Як в Угорщині, маючи вищу фахову освіту, але не знаючи мови, працювати лікарем? Навіть сантехніком? «Ніяк», – відповість перший-ліпший етнічний українець, що мешкає в Угорщині, чи мадяр із Закарпаття. А в Румунії, як без румунської? Так, як і в Молдові без молдовської, а в Греції – без грецької. І тільки в Україні, на думку європолітиканів, можна працювати на будь-якій посаді без знання української мови. «Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її… То про що ми говоримо?», – вергає громи і блискавки на наш новий освітянський закон депутат Парламентської асамблеї Ради Європи від Румунії Віорел Річард Бадя. Шановний домнул, очевидно, не має нічого проти, щоб і президент його країни не знав румунської? А мо’, натякає, що настав час очільнику української держави заговорити по-румунськи?
Офіційним Будапешту з Бухарестом, схоже, подобається така відрубність своїх діаспор. Більше того, представники Румунії та Угорщини, інших європейських країн, хотіли б удосконалити мовні гетто. І зрозуміло чому: Українська держава забезпечує середню освіту, наприклад, угорською мовою, а угорський уряд, всупереч українському законодавству, надає молодим закарпатцям своє громадянство, відкриває перед ними двері вищої школи, обіцяє працевлаштування… Кого ж ми за наш рахунок виховуємо в українській середній школі? Громадян сусідніх держав чи патріотів України? Можемо тільки подякувати главі МЗС Угорщини Петеру Сіярто за цинічну відвертість: «Ми розглядаємо новий український закон про освіту, як ніж у спину нашої країни». То Закарпаття вже не Україна?!
Але істерика деяких європейських, з дозволу сказати, політиків принесла результат. Парламентська асамблея Ради Європи засудила мовну частину українського закону про освіту і рекомендувала внести правки. Хоча закон нині на експертизі у Венеціанській комісії. Україна не порушила жодного з міжнародних зобов’язань, тож експерти-правники навряд чи віднайдуть у нашому законі вразливі місця. Чи все-таки після осудливої резолюції ПАРЄ будуть змушені?
Ось як коментує резолюцію ПАРЄ член української делегації Ірина Геращенко, заступниця голови Верховної Ради: «Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегацій іноді мали вигляд прихованих територіальних претензії до України…» В Будапешті під посольством України негайно зібрався мітинг «йоббіків» – прихильників угорської націоналістичної праворадикальної партії: «Закарпаття по закону належить Угорщині!»
Саме з протиставлення українській мові і культурі всього російського починалася анексія Криму. Коли кілька українських шкіл, а вся вища освіта на півострові російською на гроші російських спонсорів…
«Їхня риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату», – сказала про угорських і румунських глашатаїв Ірина Геращенко. Таки так, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан офіційно закликав іноземців, які мають подвійне громадянство, проголосувати за його партію. А таких виборців близько мільйона. Тільки на закарпатських українцях з подвійним громадянством правляча партія планує «заробити» 1,5-2% голосів. Що й казати, добра підмога для подолання парламентського 5-відсоткового бар’єру. За дармові голоси не лише про «насильницьку українізацію» заволаєш, а самого графа Дракулу благословиш першим номером партійного списку.
Мовне питання на Закарпатті таке ж задавнене, як і засилля російської на Сході. Україна тривалий час жила в лещатах імперій. Українці сьогодні є, бо колись вистояли, зберегли свою мовну і культурну ідентифікацію. Ми вже звикли до камлання «братьєв» про утиски російської мови. Нагадаю, жодної української школи в Росії немає. Сьогодні про «українізацію» українського Закарпаття залементували за західним кордоном. Чи треба пояснювати, що в Румунії і Угорщині, в місцях компактного проживання української меншини, української школи вдень зі свічкою не найдеш.
Лікарю, зцілися сам! Спершу витягни колоду зі свого ока: сліпим поводирям глибоке провалля світить. Все одно чи воно дике східне, чи облагороджене західне.
Залишити відповідь