Підготовка столиці та Київщини до нового 2016-2017 навчального року, стратегія модернізації системи освіти стали ключовими питаннями Великої регіональної педагогічної ради, яку гостинно прийняв у себе Київський університет імені Бориса Грінченка.

Майже півтисячі освітян взяли участь у поважному форумі. Цього року управлінці і педагогічні працівники Києва та столичної області спробували спільно шукати рішення, які допоможуть найближчим часом реформувати систему освіти, зробити її відкритішою, доступнішою та якіснішою. Долучившись до загальноукраїнської дискусії про те, якими мають бути реформи нової української освіти: дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної та післядипломної.

– Україна дуже різна за своїми потребами, можливостями, і доповіді про стан освіти у Києві та області звучать для мене справжньою музикою, – так прокоментувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич звіти очільника Київської ОДА Максима Мельничука та заступника голови КМДА Ганни Старостенко.

Як наголосила пані Старостенко, міська комплексна цільова програма «Освіта Києва. 2016 – 2018 роки» дозволить розширити доступ громадян до якісної освіти в усіх навчальних закладах, які належать до комунальної власності територіальної громади столиці. Передбачено, зокрема, створити єдиний освітній простір, а також забезпечити умови для розвитку освітніх закладів незалежно від форм власності.

– За нинішнього істотного фінансування освіти в Києві, а це понад 1 млрд. гривень лише на підготовку до нового навчального року, враховуючи відкриття нових навчальних закладів, а також зважаючи на стовідсоткове фінансування профтехосвіти, столиця готова стати тестовим майданчиком, який може успішно впроваджувати освітню реформу в країні столиця посідає очільні позиції з підтримки освіти, – повідомила заступник керівника міськдержадміністрації. Звернувши увагу на те, що міська влада вже втілила певні зміни в освітянській сфері: саме в столиці започаткували конкурсний  відбір і за його результатами вже призначено 68 нових директорів навчальних закладів.

Міністр освіти і науки наголосила, що такі позитивні приклади КМДА і КОДА «повинні бути прикладами для інших адміністрацій і рад, які приймають рішення».

– Потрібно все більше і більше міжрегіонального спілкування для того, щоб ми демонстрували позитивні практики формування локальної освітньої політики і підходів відповідно до потреб громадян, звісно, враховуючи державну освітню політику, – сказала міністр. – Звичайно, простіше надати кошти на ремонт фасаду якоїсь будівлі, і це одразу всі побачать. Це легше, ніж зробити надбавку до заплати освітянам за напруженість їхньої роботи. Чи педагогам, які реалізують освітні експерименти, які мають у дошкільних групах значно більшу кількість дітей, ніж за нормативами. Або займаються позашкільною освітою, яка сьогодні опинилася «на милості» органів місцевого самоврядування.

– Центр рішень, зокрема, забезпечення дошкільної, загальної середньої, позашкільної і професійно-технічної освіти перемістився повністю на місця, – зазначила Гриневич. – Тепер МОН має жорстко займатися питаннями стандартів, змісту освіти, підготовкою педагогічних кадрів. А утримувати заклади, проводити локальну освітню політику повністю мають і повноваження і ресурси регіони, органи місцевого самоврядування.

Міністр детально розповіла про виклики і завдання, що стоять перед освітянською галуззю у реалізації програми «Нова українська школа», концепцію якої було представлено днями (звіт про це тут). І яка,  за словами урядовця, «на десятиріччя визначить освітній ландшафт України».

– Якщо зміни не буде прийнято тут, у колі освітян, то не можна сподіватися на те, що їх підтримає вся країна, –  зауважила Лілія Гриневич. – Саме тому для мене дуже важливо почути ваші думки, ваші застереження, запитання, пропозиції. Обговорення концепції триватиме не тільки на таких серпневих радах освітян, а впродовж вересня і в різних форматах – від педагогічних нарад до дистанційних конференцій. Всіх запрошую долучитися до цього обговорення, щоб ретельно й детально опрацювати зміни, на які чекає наша школа.

– Національна академія педагогічних наук України бачить своє головне завдання в тому, аби максимально допомогти міністерству, органам управління освіти на місцях, кожному навчальному закладу, вчителеві в модернізації нашої освіти, – заявив президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень. Зазначивши, що академія розпочала всеукраїнський вебінар, який триватиме до 30 серпня: вчені, методисти в режимі онлайн-форуму акцентуватимуть увагу вчителів на нових методичних особливостях, які слід врахувати в навчальному процесі.

За словами пана Кременя, академія підготувала «дуже ґрунтовний документ – Національну доповідь розвитку освіти в Україні за 25 років незалежності». Там підсумовується зроблене за означений період, звертається увага на проблеми, з якими зустрілася галузь, і викладено бачення змін, які потрібно здійснити в українській освіті.

Від імені академії її очільник підтримав позицію міністра освіти і науки щодо реформи загалом і концепції програми «Нова українська школа» зокрема, зазначивши: такі системні зрушення відповідають світовим тенденціям розвитку освіти.

– Документ створено в руслі нових цивілізаційних викликів, які ставляться перед людиною, а значить – і перед освітою. Світ об’єктивно вступив у новий, інноваційний, тип прогресу. Він характеризується швидкою динамікою змін ідей, знань, технологій. Змін, які охоплюють не тільки країни, а й кожного громадянина. Тому ми повинні підготувати людину, здатну бути ефективною у середовищі, що постійно змінюється: сприймати, творити розумні зміни, відкидати зайве.

Торкаючись положення концепції про необхідність підготовки інноваційної людини з відповідним типом мислення, культурою, «і, що дуже важливо, здатністю до інноваційного типу діяльності», академік наголосив:

– Наша нація надмірно консервативна. А ми повинні її зробити модерною в кращому розумінні цього слова. Бо багато громадян України не здатні до інноваційного типу діяльності. І наш розвиток, зокрема економічний, значною мірою страждає від того. Це потрібно усвідомити і про це потрібно чесно сказати.

На думку Василя Кременя, щоб підготувати таку модерну людину, потрібно змінити освіту, починаючи із зміни функцій. Залишивши на чільному місці творче, критичне засвоєння суми базових знань. Утім украй необхідно навчити дитину вмінню постійно здобувати, використовувати інформацію та отримані знання. Це повинно стати найважливішою рисою способу життя громадянина України, Тобто, наголошує президент НАПНУ, сучасна людина – це особистість, яка навчається впродовж життя.

– Це те, що ми називаємо компетентнісним підходом: щоб знання були основою життя, поведінки, діяльності (професійної, в побуті, суспільно-громадської), а не засвоювалися для того, аби правильно відповісти на іспиті чи, навіть, на ЗНО. Це вимагає суттєвих змін у змісті, методиці викладання, державних стандартах тощо. Якщо ми не здійснимо ці зміни, ми ніколи не матимемо «знаннєвого суспільства». Таке суспільство не там, де є сучасна техніка, технології (хоча і це важливо), а там, де переважна більшість громадян і країна в цілому базують свою діяльність на основі знань.

Торкаючись цивілізаційних змін, Василь Кремень зазначив, що через сучасні інформаційні засоби, безпосередні контакти людина вступила у потужніше інформаційно-комунікаційне середовище. І щоб залишатися самим собою, а тим більше, бути ефективним у своїй діяльності, слід усвідомлено реагувати на кожен цей контакт. Вибудовувати власну лінію поведінки, життя і діяльності. Дуже важливо формувати самодостатню потужну розвинену особистість. А для цього, на думку академіка, потрібно змінити ще й тип педагогіки в українській школі.

– Не скрізь. В багатьох навчальних закладах ці зміни вже відбулися. Але де потрібно, треба замінити авторитарну педагогіку на педагогіку толерантності. Перейти від суб’єктно-об’єктних відносин між вчителем і учнем до суб’єктно-суб’єктних відносин, де обидва учасники навчального процесу активні і самодостатні. Це важливо не тільки для освіти, не лише для окремої людини. Це важливо для держави. Бо тільки в цих умовах зможемо мати демократичну стабільну державу. Демократія не там, де демократичний президент, парламент, міністр, хоча і це потрібно, а там, де є критична маса людей, здатних жити у демократичному суспільстві, і нездатних жити в тоталітаризмі. Ми все більше бачимо, що рівень розвитку будь-якої країни передовсім визначається рівнем розвитку людини. Людина, особистість – це і головний показник прогресу країни, й основний важіль подальшого прогресу. Бо ж ідеться про науково-інформаційні технології, де вирішальну роль відіграє розвиненість людини.

Василь Кремень ще раз озвучив пропозицію академії, яка знайшла місце в концепції програми «Нова українська школа»: вітчизняну освіту потрібно формувати на основі дитиноцентризму. Себто максимально наблизити навчання, виховання до конкретних здібностей конкретної дитини. На його думку, освіта не може бути осторонь і процесу формування цифрового суспільства.

– Комп’ютер в освіті – це справді революція. Це матеріальний засіб індивідуалізації й інтенсифікації навчального процесу. Комп’ютер відкрив світу новий тип освіти – дистанційну. Яка заслуговує на більшу увагу нашої держави.

В умовах глобалізації, наголосив Василь Кремень, постає завдання: через освіту формувати патріотів України. Але конкурентоспроможних в глобальному просторі. Які сприйматимуть фахові нововведення.

– В умовах глобалізації часто можна почути: всі держави зливаються, вибудовується спільний економічний, інформаційний простір і, мовляв, немає потреби в патріотизмі. Не тільки агресія Росії проти України, але й свідоме сприйняття глобальних процесів переконує: патріотизм, національне єднання важливі як ніколи раніше. Бо глобалізація – це не лише зближення, це також загострення конкуренції між державами, націями. Поширення конкуренції на всепланетарні осяги: не лише в економічний простір – в інформаційний, політичний, культурний тощо. І тільки та нація, держава, громадяни якої максимально згуртовані, національно єдині, зможе найбільшою мірою усвідомити свій власний національний інтерес в економіці, інших сферах, зможе відстояти його в суперництві, конкуренції, протиборстві з іншими державами. І, таким чином, забезпечити краще життя для своїх громадян. Патріотизм – це не тільки цінність сама по собі, це ще й шлях до кращого життя громадян. Для України це особливо значуще: ми стали державою тоді, коли світ вже був поділений на сфери впливу, отож з великими труднощами повинні завойовувати своє місце під сонцем.

Василь Кремень підсумував: окреслені зміни – довготривалі у часі, вимагають усвідомленої роботи, врахування кращого досвіду минулого і сьогодення.

– Освіта – консервативна система. Потрібно враховувати кращий досвід і рухатися далі. Головне – у правильному напрямку. І тут важливо – підняти авторитет, роль вчителя й освітянина. Без реалізації цього завдання ми не зможемо змінити школу. Бо визначальним в усіх змінах є рівень роботи вчителя, його добросовісності, його любові до дитини. Особливо важливо підвищити рівень заробітної плати освітян. Знаю, як це важко, але це необхідно зробити.