6 червня 2023 року росія здійснила черговий терористичний акт екоциду – підірвала греблю Каховської ГЕС. Це сталося близько 2:50 ночі. У цей час російська вояччина масово обстрілювала територію України.

Рятувальна операція

В зоні лиха опинилися близько 80 населених пунктів – 16 000 людей. Але під час інформаційної війни будь-яка статистика лише приблизно висвітлює масштаби катастрофи. Значний обсяг інформації про неї суспільство отримує з правобережної частини Херсонської області та Херсона, підконтрольних ЗСУ. І практично не знаємо правди про наслідки цього лиха на тимчасово окупованому ворогом лівому березі.

Як повідомила на брифінгу в Укрінформі начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, операція порятунку мешканців затоплених територій не припиняється ні на годину, навіть під вогнем російських варварів.

– Обстрілів півдня України стало трохи менше, – розповіла Наталія Гуменюк. – Окупанти змушені відходити під натиском великої води: на 5, а на деяких ділянках – і на 15 км. Але обстріли тривають, і найогидніше – вони обстрілюють місця гуманітарної евакуації населення, де людям надають допомогу від великої води. Зокрема і хаби, де збирають людей для дальшої передислокації.

За словами речниці, цілковито припинити ворожі обстріли ЗСУ не вдається – для цього потрібно, щоб ворог був щонайменше за 30 км від урізу води на лівому березі.

– За ніч на фоні ракетної атаки, якої зазнала фактично вся територія України, ворог використовував тактичну авіацію вздовж лінії фронту, й атакував прифронтові території в районі Берислава чотирма КАБами, – зазначила полковник Гуменюк. – І знов-таки, прилетіли вони в житлові райони, туди, де люди перемістилися від підтоплених ділянок. Обстріляла рашистська вояччина й очаківський напрямок. Додатково тероризуючи морські транспортні шляхи, бо потік води несе уламки, побутове сміття, навіть мінні загородження.

Населення масово рятується із зон підтоплення. Але чимало людей затято не бажають лишати свої домівки.

– Вони намагаються дочекатися, коли вода зійде у природний спосіб. Але це може затягнутися надовго, – сказала Гуменюк.

Екологічне лихо дісталося й Миколаївщини: вийшли з берегів Південний Буг та Інгулець. Загинули люди. За словами Наталії Гуменюк, процес евакуації цивільного населення там складний:

– Президент звертався до міжнародних організацій із закликом уплинути на окупаційну владу та окупаційні війська для організації термінового порятунку людей, які опинилися у водних пастках, – наголосила військова речниця. – А водночас маємо випадки, коли наші воїни із Сил оборони ризикуючи проникають у «сіру зону», щоб рятувати людей. Приклад порятунку родини з Олешків – переконливий доказ.

На 9 червня евакуйовано майже 3000 осіб, рятувальна операція триває.

Наслідки для сільського господарства

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук констатує: руйнівна вода заподіяла агропромисловому комплексу Півдня України колосальних збитків. На 584 тис. га зрошених земель аграрії збирали близько 4 млн т зернових та олійних культур, на суму близько 1,5 млрд доларів. Це складало понад 14% загального експорту країни. Тепер, після того як зійде вода, аграріям доведеться змінювати структуру посівів.

– Південь для нас завжди традиційно вирощував соняшник, рапс, сою, бо там багато сонця й полив створювали ідеальні умови для збору більших врожаїв, аніж на інших територіях України, – пояснив експерт. – Думаю, після деокупації сільгосптоваровиробники будуть шукати можливості сівозміни, використовувати міжнародні технології. Зокрема досвід колег із Сполучених Штатів, де у деяких місцевостях, зокрема в Каліфорнії, умови для ведення сільського господарства схожі з нашими.

За словами Марчука, проблему відсутності зрошення можна частково усунути системою свердловин. Хоча вона не буде доцільною для всіх підприємців – лише для тих, хто обробляє землю біля водних басейнів. Є перспектива розвитку тепличних господарств. Тим паче, що навіть в умовах воєнного стану діють державні програми підтримки садівництва і теплиць.

Ситуація довкола ЗАЕС

Підрив греблі поставив під загрозу функціонування Запорізької АЕС, яку нині контролюють окупанти. Екскерівник державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков повідомив, що 5 із 6-ти атомних енергоблоків перебувають у стані холодного зупину, один – в гарячому. І запевнив: вода для охолодження ЗАЕС наразі є. «Передбачено, що навіть мінімального рівня Каховського водосховища буде достатньо, щоб охолоджувати зони реактора… Сценарій руйнації Каховського водосховища й зниження рівня води в ньому проєктантами станції також розглядався».

Фахівець переконаний: існують альтернативні джерела «водного підживлення» ЗАЕС: мобільні насосні установки, підземні свердловини питної води. В разі критичного стану доведеться набирати воду з Дніпра.

– Орієнтовно на півтора-два місяці без аварійних дій ставка-охолоджувача повинно вистачити для роботи ЗАЕС, – вважає пан Плачков.

Втім, додав, після звільнення ЗАЕС буде неможливо відразу ввести в експлуатацію.

– Насамперед необхідно розв’язати проблему Каховської ГЕС, – пояснює експерт. – Нині ми до кінця не розуміємо всіх масштабів руйнувань дамби. Це можна оцінити після деокупації та демілітарізації об’єктів водосховища і ЗАЕС.

* * *

Підрив Каховської ГЕС – черговий воєнний злочин, який російська федерація добре спланувала. Цинічно піднявши рівень води на максимум та зруйнувавши греблю, країна-терорист здійснила екоцид, наслідки якого поки що важко передбачити. Можливе зникнення окремих видів тварин, мор риби, забруднення, посуха, руйнування домівок, втрачені життя – це лише перші висновки. Які наслідки цієї спланованої варварами катастрофи для світової екосистеми – теж загадка. Втім подиву і гніву гідна байдужість якою відгородилися від цього лиха міжнародні безпекові організації, включно з ООН і Червоним Хрестом. Гуманний Червоний Хрест фактично проігнорував крик про допомогу українцям, які постраждали від затоплення. Натомість активно допомагають виплатами жителям російського Шебекіного. Вже не одну добу херсонці продовжують у прямому сенсі плисти, аби вижити, однак жодна країна не направила рятувальників в зону лиха. Згадаймо недавнє: навіть в умовах війни на своїй території Україна одразу ж після землетрусу в Туреччині відрядила туди бригади рятувальників, які розбирали завали і діставали людей.

Віками наші предки боронили рідну землю від хижого і захланного московита. Тепер цю ратну ношу несемо ми. Ворог той-таки, одвічний: з «новими обличчями», проте старими, деспотичними, жорстокими рашистськими доктринами. 82 роки тому Радянський Союз підірвав Дніпрельстан, щоб зупинити просування німецьких військ. Чи допомогло це? Ні. Але тисячі українців поховала оскаженіла вода. Їх цинічно вбила сталінська москва.

Вбиває українство і путінська. В ім’я імперських амбіцій маленького і перестаркуватого маразматика-диктатора, котрий намагається повернути страхом і терором «світову велич росії». Хотів своєї величі і покори москві – а натомість згуртував у ненависті проти себе і свого народу-терориста мільйони у мільйони українців, злютувавши з нас націю сталевої витримки.

Україна демонструє свою незламність у найскрутніші часи, у пожежі та потопи. Без перебільшення, вона захищає весь світ, який намагається стояти осторонь. Наслідки підриву Каховської ГЕС ставлять нас перед важким випробуванням. Але ми і це здолаємо. Не взяли нас вогнем – не візьмуть і водою.