Інтернет-ресурси охопили майже всі сфери людського життя. І це не дивно, бо як казав Віктор Гюго: «Прогрес – форма людського існування». З розвитком технологічних можливостей людства дійшла черга і до авторського права в інтернеті. Йдеться про NFT– невзаємозамінні токени, одиниці обліку в цифровому світі.

Виникли вони рік тому, коли блокчейн-компанія «Injective Protocol» в прямому ефірі спалила полотно англійського андеґраундного художника Бенкси «Morons (White)», куплене раніше за 95 тысяч доларів США. Перед тим картину оцифрували, перетворивши таким чином у віртуальну. Її й продали за 400 тис. доларів. Це стало поштовхом до наслідування: оцифровувати авторські роботи задля збагачення.

Ця система працює достатньо просто. Будь-який витвір – відео, пост у соцмережі, музика, картина чи 3D модель – оцифровується з використанням технології блокчейн: до коду продукту вносять дані про нинішнього інтелектуального власника чи попередніх, якщо вони були. Цю інформацію неможливо змінити чи видалити. Після такої операції хтось стає офіційним володарем обраного продукту, який перестає перебувати в загальному доступі.

Про доцільність NFT суспільна думка розділилася. Багато людей не бачать сенсу приватизувати те, що можна вільно переглядати та прослуховування в інтернеті. Втім покупці токенів орієнтуються не на вільний доступ, а на право використання. Так, ми можемо майже всюди слухати якусь музику, не віддавши за це ані цента. Але чи можемо у своїх роботах вільно, без згоди правовласника, використати цей продукт? Ні!

Та й сам процес купівлі NFT специфічний. Не існує конкретного інтернет-магазину з віртуальними полицями, де розташовано доступно продукцію. Як і витвори мистецтва, токени продають на аукціоні. Такий спосіб реалізації обрано для того, щоб автор міг отримати гідну винагороду за свою роботу.

Як тільки на аукціонах почали з’являтися пропозиції придбати картинки з котиками, кожна з яких коштувала кілька десятків тисяч доларів США з, тренд з оцифровуванням будь-якої культурної інтелектуальної власності почав активно розповсюджуватись.

Світові знаменитості кинулися активно скуповувати токени, і це лише додало популярності цій криптовалюті.

Для прикладу, Неймар, бразильський футболіст, гравець «Парі Сен-Жермен», придбав одразу два екземпляри BAYC, авторів віртуальних картинок з мавпами, на суму понад мільйон доларів. До речі, BAYC стали одними з найвідоміших авторів токенів хавдячуючи унікальному дизайну та великому попиту від селебріті. До Неймара також долучилися Емінем, Джастін Бібер, Оззі Озборн, Мадонна та інші.

Втім деякі експерти вважають, що NFТ не є стабільним та надійним ресурсом. В матеріалі для видання «Ligа.Tech» Анна Варава, експертка Українського фонду стартапів та ради розвитку креативної економіки Кабінету Міністрів України, запевняє: ще зарано вкладатися в подібні ресурси – цей ринок ще надто молодий, а ціна продукції залежить винятково від зацікавленості, що має тенденцію різко змінюватися.

Прогнозувати успіх чи провал для NFТ складно. Зростання інтересу помітили ще в березні минулого року, проте вже в червні від того рівня попиту не залишилося навіть кількох байтів. Платформа поки що справді нестабільна через відносно малу авдиторію. Тим паче, не кожен готовий заплатити за картинку з котиком від 10 тис. доларів.

Нині токени можна розглядати радше як експериментально-розважальний проєкт, що проходить випробування серед платоспроможних користувачів. Однак, поза сумнівом, саме NFT стало своєрідним основоположником інтернет-приватизації та подальшого розвитку віртуального ринку, де в майбутньому люди зможуть привласнювати щось масштабніше.