Понад півмільярда гривень уже спрямовано Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) на фінансування 127 освітніх проектів. А до кінця року з бюджету фонду передбачається виділити ще 160 мільйонів на реалізацію задумів освітян. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, звітуючи на годині запитань до уряду у Верховній Раді України.

Підбиваючи підсумки навчального року, очільниця МОН відмітила набутки у розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів:

– Наприклад, минулого року 20 відсотків коштів Державного фонду регіонального розвитку  у співфінансуванні з місцевими бюджетами, і цього року понад  20 відсотків коштів ДФРР спрямовано саме на капітальні ремонти і покращання стану мережі шкіл.

МОН спільно з Міністерством регіонального розвитку реалізує проект «Новий освітній простір». Упродовж  цього  літа в Україні відремонтують й оновлять 200 шкіл, і там «буде створено нове освітнє середовище». А в половині навчальних закладів повноцінно діятиме новий стандарт початкової школи, розроблений в межах реформи «Нова українська школа».

Загалом з 1 червня 2016 р. по 1 червня 2017 р. побудовано 13 нових шкіл та 8 додаткових корпусів для вже діючих загальноосвітніх навчальних закладів загальною потужністю 4,6 тисячі учнів. Лілія Гриневич звернула увагу на проблему: у містах забудовники зводячи житло, не будують соціальну інфраструктуру.

– І ми маємо там ситуацію, коли у класах понад 35, навіть 40 дітей, а це унеможливлює нормальне здобуття освіти. Тому працюємо над проектами оновленого законодавства, яке зобов’язуватиме як органи місцевого самоврядування, так і забудовників забезпечувати необхідний розвиток соціальної інфраструктури.

Цього навчального року в сільській місцевості працювало 189 опорних шкіл, на фінансування яких пішло понад 621 млн. грн.

– Маємо реальне покращення умов для здобуття дітьми якісної освіти у старшій школі, наголосила міністр. – Це дуже важливо: нині понад 33% десятикласників по селах вчаться у класах, де до 10 учнів. Тобто, один і той самий учитель може викладати одночасно п’ять предметів. У таких умовах не можна очікувати якісної освіти. Тому далі працюватимемо над тим, щоб довозити дітей в хороші школи, якщо такої можливості нема за місцем проживання.

Для поліпшення оснащення та підвезення до опорних шкіл Урядом передбачено на засадах «70 на 30» виділити 200 млн. грн. на закупівлю шкільних автобусів. Ще 300 млн. грн. витратять на придбання обладнання для природничо-математичних кабінетів. Ці кошти передають місцевим органам самоврядування: вони добре орієнтуються у потребах та проводять відповідні тендери. Окремо для підтримки освіти в межах об’єднаних територіальних громад передбачено ще 300 млн. грн.

Принцип «початкова школа – якнайближче до місця проживання дитини» залишається і надалі актуальним, зауважила Лілія Гриневич.

Оновлення навчальних програм

В рамках шкільної реформи триває робота над оновленням навчальних програм, готується новий стандарт, який, пообіцяла міністр, запроваджуватиметься з 2018-2019 навчального року.

– Для нас важливо оновити процес навчання вже сьогодні. Тому минулий рік працювали за оновленими програмами першого-четвертого класів, зараз представимо оновлені програми для п’ятого-дев’ятого класів. Вони творилися на відкритій платформі з дуже жвавим обговоренням серед учителів, науковців. Отримано 10 тисяч пропозицій до змін, і ми представимо їх на серпневих конференціях, для обговорення і затвердження.

У 2018-2019 навчальному році також запроваджуватимуться оновлені навчальні плани «для справжньої», як наголосила міністр, профільної старшої школи у десятому-одинадцятому класах. А наступний навчальний рік, пообіцяла Лілія Гриневич, стане ключовим у підготовці реформи початкової школи.

– Розпочнемо запроваджувати новий стандарт початкової школи у ста пілотних навчальних закладах України. Вони стануть першими ластівками із запровадження «компетентнісного підходу», нових навчальних матеріалів. Уже почали розробляти курс для вчителів цієї школи. Кожен пройде відповідну підготовку.

Вступна кампанія – 2017

Нині понад 240 тисяч осіб складають зовнішнє незалежне оцінювання.

– Для того, щоб зменшити ризики перевантаження сервера, ми передбачили відкрити електронні кабінети раніше, вже з 29 червня. Вступна кампанія (подання документів на бакалаврат) триватиме з 12-го по 26 липня. Це зроблено для того, щоб усі встигли подати документи.

Абітурієнти зможуть подати максимально дев’ять заяв на чотири спеціальності. За словами Лілії Гриневич, передбачається збільшити держзамовлення для тих вишів, де буде високий конкурс. Крім того, МОН збільшує мотивацію для вступу на технічні й природничі спеціальності: після зарахування пільговиків весь залишок держзамовлення спрямують туди. Цього року посилюють вимоги вступу на лікарські спеціальності.

– За поданням Міністерства охорони здоров’я, вступити на лікарські спеціальності можна лише в тому разі, якщо у кожному сертифікаті буде не менше 150 балів, і це вже внесено до умов прийому, – наголосила Гриневич. Зауваживши: цього року зараховуються сертифікати 2016 і 2017 року.

– Також запровадили регіональний, галузевий і сільський коефіцієнти. Цим  допомагаємо сільським дітям. І тим, хто хоче вступати в регіональні виші. Галузевим коефіцієнтом 1,03 ми підтримуємо тих, хто бажає здобути освіту за інженерно-технічними, природничо-математичними та гостродефіцитними спеціальностями.

Щодо вступу абітурієнтів пільгових категорій, право на співбесіду мають інваліди війни, чорнобильці і маломобільні особи з інвалідністю. За іспитами, а не за ЗНО, можуть проходити учасники бойових дій, сироти та прирівняні до них, а також діти, які через захворювання не можуть проходити зовнішнє незалежне оцінювання. Вибирати ЗНО чи іспити можуть абітурієнти з непідконтрольних територій або окупованої території Криму. Цього року вони зможуть вступати також до тих університетів, які мають центри «Донбас – Україна» і «Крим – Україна», і до вишів 4 областей.

– Закон прийнято. Очікуємо і запрошуємо вступників з Криму до всіх вищих навчальних закладів цих областей, причому парламент виділив тисячу місць державного замовлення для вступників з Криму. Минулого року мали тільки 180 вступників з Криму. Уряд готовий кожній дитині, яка приїде з Криму, забезпечити навчання за кошти держави, щоб вона могла здобути освіту в Україні, бути повноцінним громадянином України і працювати на реінтеграцію Криму, як і непідконтрольних територій Донбасу, в Україну.

Абітурієнти-учасники АТО можуть обирати: вступати за іспитами чи ЗНО. Діти учасників АТО мають право на першочергове зарахування, а діти загиблих учасників АТО і героїв Небесної Сотні будуть забезпечені місцями державного замовлення.

– Єдине, що вони мають підтвердити свою готовність вчитися у вищих навчальних закладах, тобто скласти ЗНО, а тоді ми їм надаємо місце державного замовлення, – наголосила Гриневич. – Ми ухвалили державну підтримку для всіх пільгових категорій. Крім державного замовлення – це і безоплатне забезпечення підручниками, і соціальні стипендії, і проживання в учнівських і студентських гуртожитках. Переміщені вищі навчальні заклади матимуть фіксовані обсяги державного замовлення, і на них розповсюджується державна цільова підтримка.