Презентацією в агенції «Укрінформ» аналітичної записки «Новий навчальний рік у школах в умовах адаптивного карантину: виклики і шляхи їх вирішення» оголошено про появу на вітчизняній освітянській ниві знакового аналітичного центру. Діятиме він у структурі Київського університету імені Бориса Грінченка. «ОсвітАналітика» – така назва центру – досліджуватиме освітню політику на національному, місцевому та інституційному рівнях та сприятиме формуванню якісних рішень і практик в управлінні цією життєво важливою для України сферою.

– Діяльність центру покликана реагувати на найважливіші резонансні події в сфері освіти, – зазначив ректор Київського університету імені Бориса Грінченка академік Віктор Огнев’юк. – Саме аналітична діяльність нині серед пріоритетних в університетах світу. Звідти доносять до суспільства найважливіші меседжі – і не з якихось суб’єктивних міркувань, а на основі глибокого і виваженого наукового аналізу реальних процесів, які відбуваються в суспільстві. Найважливіше, що університети виробляють пропозиції до формування політики. В нашому випадку, це формування освітньої політики.

Ініціативу Грінченкового університету створити такий центр підтримали Міжнародний фонд «Відродження» та Посольство Швеції в Україні. І незважаючи на крихітний вік «ОсвітАналітики», ініціатори і фахівці центру вже спромоглися на серйозне дослідження освітнього процесу у час пандемії COVID-19. Аналітичну записку з висновками і рекомендаціями підготовлено під керівництвом проректорки Київського університету імені Бориса Грінченка Лілії Гриневич.

– Записка аналізує міжнародний та український досвід проходження цього складного періоду, організації навчання в умовах карантину, – зазначила Лілія Гриневич. – Ми даємо у ній рекомендації за різними рівнями управління. Корисні і помічні як управлінцям, так і освітянам, – у цьому ідея творців.

– Ми розглянули досвід 11-ти країн, накопичений під час пандемії, де були застосовані три моделі навчання: очна, дистанційна і змішана, – пояснила співавтор Аналітичної записки, завідувачка кафедри управління факультету інформаційних технологій та управління Грінченкового університету, доктор економічних наук Людмила Ільїч. – У більшості країн рекомендації для відкриття шкіл в умовах карантину передбачали зменшити кількість учнів у класах, контролювати рух школою, обмежувати взаємодію між групами учнів, дотримуватися протоколів санітарно-гігієнічних норм, моніторити стан здоров’я, відстежувати контактних осіб. І локалізовано переводити класи на карантин, якщо виявили щонайменше двох хворих на COVID-19.

На думку директора аналітичного центру «ОсвітАналітика», кандидата юридичних наук Івана Шемелинця, навесні 2020 року Україна стикнулася з дуже серйозним викликом: щоб протистояти пандемії, бракувало навіть законодавчої бази і владі треба було невідкладно приймати найнеобхідніші нормативно-правові акти. За оцінкою фахівця, органи державного управління на тому етапі спрацювали професійно і результативно. Зокрема і в освітянській сфері.

– Очікуємо, що буде оновлене Положення про дистанційне навчання, – зауважив пан Шемелинець. – Що у новій редакції цього документа детальніше та чіткіше визначать механізм застосування навчання з використанням дистанційних технологій.

– Під час дистанційного навчання у період карантину освіта зіткнулася з цифровою некомпетентністю батьків, вчителів та учнів, – визнала професор кафедри комп’ютерних наук і математики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук Наталія Морзе. За її оцінкою, показники доступу населення до мережі Інтернет «жахливі й дійсно не дозволяли вчителям, освіті зреалізувати поставлені завдання». Досі 37,9% українців віком 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижче середнього, а 15,1% взагалі не володіють ними.

– В освіті немає нічого важливішого, ніж взаємодія вчителя і учня, – переконаний завідувач кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної педагогічної освіти, НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Грінченкового університету, кандидат наук з державного управління Костянтин Линьов. – Саме тому вкрай важливий професійний розвиток педагогічного працівника. Вітчизняне законодавство трактує цей процес як сукупність елементів: самоосвіта вчителя, створення відповідних програм, підвищення кваліфікацій та інші форми професійного зростання. Потребуємо більше досліджень з практики дистанційного та змішаного навчання в школах України.

Саме змішана форма навчання, вважає фахівець, має переважати нового навчального року у школах. Тому вкрай необхідно зосередитися на методиці викладання певних предметів у дистанційному форматі, забезпеченні індивідуальної траєкторії навчання для учня засобами дистанційного та змішаного навчання, створенні цифрового освітнього контенту, онлайн-консультуванні вчителів та адміністрації шкіл.

У розроблених експертами рекомендаціях як організувати в новому навчальному році освітній процес ураховано принципи Рамкової програми для поновлення роботи шкіл. Повна версія презентованої Аналітичної записки систематизує рекомендації для органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників закладів освіти, педагогів. Для прикладу, автори Записки радять запроваджувати у школах «правило бульбашки». Себто організувати навчальний процес так, щоб учень контактував переважно зі своєю групою однокласників і в одному приміщенні.

Основну відповідальність за всі рішення і за дотримання вимог для організації навчального процесу в школах несе керівник закладу освіти. Ці рішення мають, зокрема, визначати доцільність поділу великих класів на групи, щоб дотримуватися соціального дистанціювання. Попри те, що й досі немає нормативів чисельності учнів у групі на певну площу за різної епідемічної ситуації. Та й доплат учителям за поділ на групи для очного навчання чи для почергового відвідування дітьми школи теж не передбачено.

Тимчасом, організація такого шкільного навчання вимагає значних зусиль та інвестицій. Експерти рекомендують уряду виділити для цього цільову освітню субвенцію. З того ж таки Фонду для боротьби COVID-19.

На часі й фахово підготувати вчителів для дистанційного та змішаного навчання. Також творці Аналітичної записки звертають увагу на необхідності організувати у школі постійну роботу медичного працівника, на поліпшенні комунікації з батьками, на веденні щоденника температури учня тощо.

Важлива і цільова підтримка школярів із вразливих категорій. Фахівці радять виявляти дітей, які в силу обставин випадають з процесу навчання, допомагати їм надолужити відставання. І звертають пильну увагу на забезпечення інклюзивного навчання.

Безумовно, досвід, узагальнений у презентованій Аналітичній записці, комплекс запропонований невідкладних заходів можна втілили лише за належного фінансування. Втім у третьому розділі Записки читаємо: «З бюджету Міністерства освіти і науки до Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 вилучено 4,9 млрд грн. Попри виклики, які постали перед закладами освіти під час пандемії, з цього Фонду для системи освіти до цього часу було повернено лише 52 млн грн – на компенсацію учасникам пробного зовнішнього незалежного оцінювання». Тобто до освітянського бюджету повернули лише… одну соту з вилученого. Сумна «аж за край» арифметика…

Як зазначила Лілія Гриневич, 4,9 млрд грн – це 65% бюджету розвитку, запланованого у Міністерстві освіти і науки.

На уточнююче запитання кореспондента «Грінченко-інформу», які рекомендації експерти «ОсвітАналітики» представлять Верховній Раді для врахування при підготовці Державного бюджету на наступний рік, Лілія Гриневич відповіла:

– Ми переконані, і весь аналіз свідчить, що в Україні під час карантину для організації навчання в освітніх закладах має бути запроваджена цільова освітня субвенція. Особливо це стосується шкіл. Зрозуміло, що корисною є допомога й університетській освіті, іншим секторам освіти, та оскільки шкільна освіта охоплює найбільшу кількість населення України, найбільшу кількість дітей, вона є обов’язковою для всіх. Для того щоб реалізувати протиепідемічні заходи і дотриматись показників якості освітнього процесу при змішаному навчанні, мусимо інвестувати цей процес. Без інвестицій цих заходів не втілимо. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, та й увесь міжнародний досвід свідчить: вихід на очне навчання без реального дотримання протиепідемічних заходів може загрожувати новим потужним сплеском пандемії.