З моменту повномасштабного вторгненняв Україну рашистських загарбників понад мільйон наших громадян вимушено покинули рідні домівки та виїхали закордон. Але не втрачають надію, допомагають чим можуть наближати нашу перемогу. Розповідають світові про українські цінності і традиції, долучаються до благодійних проєктів, акцій підтримки. У світлий Великдень наші родаки ділилися святковим настроєм з новим оточенням.
Блогерка Уляна з Києва та фотографка Валерія з Чернігова – найліпші подруги. Ще донедавна – генераторки ідей, промоутерки власних проєктів, креативні творчі особистості. Війна змінила їхню реальність, змусила залишити рідні міста, улюблену справу, дружнє товариство – стати біженками. Їх гостинно прихистила Італія.
Втім подруги не впали у відчай, не опустили рук. У Мілані, де знайшли тимчасовий осідок, напередодні Великодня запалилися ідеєю влаштувати традиційний український святковий обід на італійський лад. Як усім по-справжньому наполегливим їм усміхнулася фортуна: знайшли Світлану – українку з Чернівців, яка мешкає в Мілані 4 роки і працює в ресторані. Дівчата розробили меню, допоміг Світланин колега, італійський шеф-кухар. «Дякуючи Світлані та її пильному контролю, нам вдалося приготувати справжні українські страви», – ділиться Уляна на своїй сторінці у соцмережі.
На цьому обіді італійські гості знайомилися з традиціями та особливостями святкування Пасхи в Україні, споживаючи українські страви. За «Український великодній ланч» платили 50 євро, 20% прибутку його організаторки перерахували чернігівській благодійній організації «Паляниця Україна».
Організаторки великоднього обіду продумали все. Навіть меню роздрукували у національних синьо-жовтих барвах. Вибір страв не аж надто розмаїтий, але цілком святковий: на закуску – оселедець під шубою, сало та солоні огірочки, основна страва – борщ з пампушками, а на десерт – мініатюрна пасочка та крашанка.
Господині обіду навіть створили для гостей пам’ятку «як їсти борщ»: «В Україні ми їмо борщ як першу страву. Завжди додаємо сметану і трохи свіжої зелені. Найсмачніший борщ із «пампушками» (часниковими булочками)».
А ще у меню написано, «як взяти участь у «яєчній битві»: «Перед їдою всі грають у гру «Битва яєць»: двоє людей разом стукаються крашанками, і якщо в когось трісне яєчна шкарлупа, ця людина вибуває з гри, а переможець продовжує «битися» з наступним суперником. Виграє той, чиє крашанка залишиться неушкодженою!»
Всі святкові столики прикрасили соняшниками – символами любові до Батьківщини. Запалили свічки та поклали пам‘ятку про значення цьогорічного Великодня для українців: « На Великдень український народ святкує Воскресіння Ісуса Христа. Але сьогодні ми хочемо нагадати і про тисячі українців, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи свою країну чи рятуючи свої сім’ї. Вони не зможуть зустрітися зі своїми родинами на великодньому обіді і відсвяткувати його разом, як ми з вами. Свічка на вашому столі означає вшанування пам’яті українських героїв. Перш ніж розпочати наш пасхальний обід, помолимося усі за їхні душі».
Як не подякувати цим трьом славним українкам – киянці Уляні, чернігівці Валерії та буковинці Світлані! Трьом донькам героїчного народу, які несуть світові щире тепло України, знайомлять людей з нашими віковими традиціями, культурою, духовністю. З тим життєвим скарбом вікової історії, який нині українці мусять боронити від захланної чужинської орди.
Залишити відповідь